Рука потягнулася до «Трьох днів щастя» — і я в абсолютному стовідсотковому захваті!

Це роман, який образливо незаслужено отримав замало уваги до себе. Неймовірно написаний: кмітливо, тонко, але водночас просто.

Історія про хлопця, який в своєму житті настільки зневірився, що продав залишок своїх років, і лишив собі усього три місяці. Тепер він стикається як із глибокими екзистенційними питаннями цінності життя, так і з кумедними особливостями переосмислення власних поглядів на те, ким він є.

Психологічно, дотепно і болюче. Мотивує думати про власні щоденні рішення і упередження.

Я в процесі читання, але вже бачу, що книга піде в список кращих за цей рік.