2026-01-16 15:01:44
РОЗВИТОК | ВІЗІЯ
Візіонування: як формувати образ бажаного майбутнього
Візії можна порівняти з маяками: вони не задають прямого маршруту, але чітко визначають напрям руху в умовах невизначеності. Ми рідко «прибуваємо» у візію буквально — у процесі наближення вона змінюється, еволюціонує, уточнюється. Її роль полягає не у фіксації кінцевої точки, а у стратегічній навігації: візія допомагає перевіряти курс і не збитися зі шляху.
Під час формулювання візії організації важливо не обмежуватися поточними бар’єрами та уявними «стелями можливого». Початкова формула візії має бути ідеалістичною, креативною, поетичною, естетичною, етичною, інтуїтивною та образною. Раціональне мислення й галузеві рамки не повинні стримувати інтегративний і партисипативний характер цього процесу.
На відміну від сценарного планування та прогнозування, які екстраполюють спостережувані сьогодні тренди в майбутнє, процес візіонування починається зі створення ідеального майбутнього стану — настільки чіткого, наскільки це можливо у спільній уяві. Лише після цього постає питання: яким чином ми можемо перейти від поточного стану до бажаного. Один із робочих підходів тут — future-back thinking, тобто рух від образу майбутнього назад до сьогодення.
Ключові характеристики процесу візіонування
Цінність візії полягає у здатності з’єднувати майбутнє з теперішнім. По-перше, вона допомагає помістити нашу поточну поведінку в ширший контекст і стратегічну перспективу. По-друге, вона каталізує нові дії та партнерства, необхідні для того, щоб спільнота або організація рухалися до того майбутнього, якого вони прагнуть.
Сітон Бакстер (Seaton Baxter), емерит-професор Університету Роберта Гордона, і Брюс Фрейзер (Bruce Fraser), вчений-дизайнер з Університету Данді, виокремлюють шість ключових характеристик візіонування, які роблять цей процес унікально корисним.
1➕Візіонування працює з довгими часовими горизонтами
Мислення на перспективу понад 5–10 років часто є складним завданням — навіть стратегічне планування нерідко виявляється реактивним і короткостроковим. Візіонування ж зазвичай орієнтується на горизонт 25+ років.
2➕Візіонування є партисипативним процесом
Візія має бути спільною, а не продуктом однієї особи, адже жоден індивід не здатен уявити майбутнє для всієї спільноти інтересів. Володіння візією — а отже, й зобов’язання щодо її реалізації — має бути максимально розподіленим. Сам процес формування візії є процесом побудови консенсусу.
3➕Візіонування допомагає визначити пріоритетні та бажані результати
Візія відповідає на питання: «Чого ми хочемо?». Це не прогноз того, що з великою ймовірністю станеться. Йдеться про бажане майбутнє, яке може суттєво відрізнятися від найбільш імовірного сценарію. Візія також не зводиться до питання «Чого ми хочемо уникнути?». Негативні візії обмежують: енергія спрямовується на запобігання небажаному, а не на створення нового, і зазвичай триває лише доти, доки існує загроза.
4➕Візіонування потребує та розвиває цілісне мислення
Візія має враховувати системні зв’язки та взаємозалежність численних чинників, що впливатимуть на майбутнє, і прагнути до їх інтеграції. Це не візія окремого сектора, а бачення системи загалом.
5➕Візії не можна перевірити в теперішньому
Не існує «правильної» чи «неправильної» візії майбутнього, адже ніхто не здатен достеменно передбачити, яким воно буде і що є можливим або неможливим. Процес візіонування визнає фундаментальну непередбачуваність і неконтрольованість складних динамічних систем.
6➕Візіонування є мотиваційним і орієнтованим на дію процесом
Воно має приводити до індивідуальних і колективних дій, спрямованих на наближення теперішнього стану до сформованої візії майбутнього. Реальна відданість спільній візії стимулює дію та інновації — і саме тут стратегія переходить із площини намірів у площину виконання.
#візіонування #майбутнє
⏺Strategic Insights
Візіонування: як формувати образ бажаного майбутнього
Візії можна порівняти з маяками: вони не задають прямого маршруту, але чітко визначають напрям руху в умовах невизначеності. Ми рідко «прибуваємо» у візію буквально — у процесі наближення вона змінюється, еволюціонує, уточнюється. Її роль полягає не у фіксації кінцевої точки, а у стратегічній навігації: візія допомагає перевіряти курс і не збитися зі шляху.
Під час формулювання візії організації важливо не обмежуватися поточними бар’єрами та уявними «стелями можливого». Початкова формула візії має бути ідеалістичною, креативною, поетичною, естетичною, етичною, інтуїтивною та образною. Раціональне мислення й галузеві рамки не повинні стримувати інтегративний і партисипативний характер цього процесу.
На відміну від сценарного планування та прогнозування, які екстраполюють спостережувані сьогодні тренди в майбутнє, процес візіонування починається зі створення ідеального майбутнього стану — настільки чіткого, наскільки це можливо у спільній уяві. Лише після цього постає питання: яким чином ми можемо перейти від поточного стану до бажаного. Один із робочих підходів тут — future-back thinking, тобто рух від образу майбутнього назад до сьогодення.
Ключові характеристики процесу візіонування
Цінність візії полягає у здатності з’єднувати майбутнє з теперішнім. По-перше, вона допомагає помістити нашу поточну поведінку в ширший контекст і стратегічну перспективу. По-друге, вона каталізує нові дії та партнерства, необхідні для того, щоб спільнота або організація рухалися до того майбутнього, якого вони прагнуть.
Сітон Бакстер (Seaton Baxter), емерит-професор Університету Роберта Гордона, і Брюс Фрейзер (Bruce Fraser), вчений-дизайнер з Університету Данді, виокремлюють шість ключових характеристик візіонування, які роблять цей процес унікально корисним.
1➕Візіонування працює з довгими часовими горизонтами
Мислення на перспективу понад 5–10 років часто є складним завданням — навіть стратегічне планування нерідко виявляється реактивним і короткостроковим. Візіонування ж зазвичай орієнтується на горизонт 25+ років.
2➕Візіонування є партисипативним процесом
Візія має бути спільною, а не продуктом однієї особи, адже жоден індивід не здатен уявити майбутнє для всієї спільноти інтересів. Володіння візією — а отже, й зобов’язання щодо її реалізації — має бути максимально розподіленим. Сам процес формування візії є процесом побудови консенсусу.
3➕Візіонування допомагає визначити пріоритетні та бажані результати
Візія відповідає на питання: «Чого ми хочемо?». Це не прогноз того, що з великою ймовірністю станеться. Йдеться про бажане майбутнє, яке може суттєво відрізнятися від найбільш імовірного сценарію. Візія також не зводиться до питання «Чого ми хочемо уникнути?». Негативні візії обмежують: енергія спрямовується на запобігання небажаному, а не на створення нового, і зазвичай триває лише доти, доки існує загроза.
4➕Візіонування потребує та розвиває цілісне мислення
Візія має враховувати системні зв’язки та взаємозалежність численних чинників, що впливатимуть на майбутнє, і прагнути до їх інтеграції. Це не візія окремого сектора, а бачення системи загалом.
5➕Візії не можна перевірити в теперішньому
Не існує «правильної» чи «неправильної» візії майбутнього, адже ніхто не здатен достеменно передбачити, яким воно буде і що є можливим або неможливим. Процес візіонування визнає фундаментальну непередбачуваність і неконтрольованість складних динамічних систем.
6➕Візіонування є мотиваційним і орієнтованим на дію процесом
Воно має приводити до індивідуальних і колективних дій, спрямованих на наближення теперішнього стану до сформованої візії майбутнього. Реальна відданість спільній візії стимулює дію та інновації — і саме тут стратегія переходить із площини намірів у площину виконання.
#візіонування #майбутнє
⏺Strategic Insights