2025-08-30 00:03:07
РОЗВИТОК | КОНЦЕПЦІЇ
Sensemaking: як знаходити сенс у хаосі бізнесу
Бізнес сьогодні нагадує подорож океаном у шторм: хвилі змін накочуються одна за одною, горизонту не видно, а старі карти вже не працюють. У таких умовах традиційні управлінські підходи перетворюються на баласт. Тому виникає потреба в парадигмі, яка б допомогла осмислити наявний хаос і перетворити його на зрозумілу картину для подальших дій.
Такою парадигмою є Sensemaking (сенсмейкінг, створення сенсу) — фундаментальна й критично важлива здатність перетворювати невідоме та незрозуміле на осмислене, щоб мати змогу діяти.
Історичне коріння та особливості
Концепцію запропонував Карл Вейк (Karl Weick) у 1960-х роках. Його книжка «Sensemaking in Organizations» (1995) адаптувала цей підхід з індивідуального рівня на організаційний.
Теорія виникла з аналізу організаційних катастроф, зокрема пожежі в Манн-Галчі (1949), де загинули 13 пожежників. Вейк з’ясував, що в умовах хаосу, коли звичні процедури руйнуються, люди повертаються до знайомих, хоча й неефективних, реакцій, бо вони здаються їм «правдоподібними».
Цей аналіз визначив основні властивості сенсмейкінгу — його ретроспективність і фокус на розриві в рутині. За Вейком, осмислення минулих подій є ключовим етапом формування майбутньої стратегії.
Стратегічний вимір
У бізнесі Sensemaking — це не лише про виживання в кризі. Це також стратегічний інструмент, який допомагає:
➡️ Інтерпретувати неоднозначність: лідери перетворюють «шум» ринку на зрозумілий сигнал. Наприклад, технологічну інновацію можна сприймати не як загрозу, а як нову траєкторію розвитку.
➡️ Поєднувати ретроспективу й майбутнє: сенсмейкінг ґрунтується на аналізі минулих подій, але його сила — у створенні карти майбутніх дій. Це рух від «Що сталося?» до «Що ми робитимемо далі?».
➡️ Робити стратегію гнучкою: замість директивних планів — живі інтерпретації, які можна адаптувати. Це дає змогу швидко відмовлятися від сильних, але застарілих ідей і вибудовувати нові рішення.
➡️ Комунікувати майбутнє: стратегічний сенсмейкінг вимагає від лідера вміння пояснювати складне простою мовою й створювати у команді спільне бачення.
Кінцева мета сенсмейкінгу — перетворення невпорядкованого потоку досвіду на ситуацію, яку можна осмислити словами і використати як трамплін для дії. Це дозволяє зробити складність світу зрозумілою та вербалізованою моделлю.
Приклади: осмислення змін на ринку, міграції клієнтів, появи нових технологій або ж причин, що роблять успішну раніше бізнес-модель неефективною. Сенсмейкінг допомагає організаціям знаходити уніфікований порядок, навіть якщо його існування не є очевидним.
Підводні камені
Sensemaking часто зосереджується на кризах і реакціях на минулі «шоки». Це може зробити організацію пасивною, а не проактивною. Крім того, карти, які ми створюємо, здатні спотворюватися політикою: сильні гравці можуть нав’язати «правдоподібну», але не обов’язково правильну версію реальності.
Як працює Sensemaking Session
Сесія сенсмейкінгу допомагає структурувати думки, знаходити закономірності й загалом працювати ефективніше над проєктами.
Вона будується за логікою WHAT – SO WHAT – NOW WHAT:
🔽WHAT (що відбувається?)
❯ Обмін — «оповідачі» діляться історіями успіхів і викликів.
❯ Питання — «слухачі» ставлять уточнювальні запитання.
❯ Інсайти — «спостерігачі» чи «збирачі» формують перші висновки та перспективи.
🔽SO WHAT (що це означає?)
❯ Рефлексія й обговорення патернів, схожостей і відмінностей.
❯ Формування висновків для проєкту та контексту, у якому він розвивається.
🔽NOW WHAT (що далі?)
❯ Перехід від роздумів до дій, визначення конкретних наступних кроків.
Тривалість такої сесії може коливатися від однієї години до двох днів, а її ефективність безпосередньо залежить від залученості учасників.
#sensemaking #осмислення
⏺Strategic Insights
Sensemaking: як знаходити сенс у хаосі бізнесу
Бізнес сьогодні нагадує подорож океаном у шторм: хвилі змін накочуються одна за одною, горизонту не видно, а старі карти вже не працюють. У таких умовах традиційні управлінські підходи перетворюються на баласт. Тому виникає потреба в парадигмі, яка б допомогла осмислити наявний хаос і перетворити його на зрозумілу картину для подальших дій.
Такою парадигмою є Sensemaking (сенсмейкінг, створення сенсу) — фундаментальна й критично важлива здатність перетворювати невідоме та незрозуміле на осмислене, щоб мати змогу діяти.
Історичне коріння та особливості
Концепцію запропонував Карл Вейк (Karl Weick) у 1960-х роках. Його книжка «Sensemaking in Organizations» (1995) адаптувала цей підхід з індивідуального рівня на організаційний.
Теорія виникла з аналізу організаційних катастроф, зокрема пожежі в Манн-Галчі (1949), де загинули 13 пожежників. Вейк з’ясував, що в умовах хаосу, коли звичні процедури руйнуються, люди повертаються до знайомих, хоча й неефективних, реакцій, бо вони здаються їм «правдоподібними».
Цей аналіз визначив основні властивості сенсмейкінгу — його ретроспективність і фокус на розриві в рутині. За Вейком, осмислення минулих подій є ключовим етапом формування майбутньої стратегії.
Стратегічний вимір
У бізнесі Sensemaking — це не лише про виживання в кризі. Це також стратегічний інструмент, який допомагає:
➡️ Інтерпретувати неоднозначність: лідери перетворюють «шум» ринку на зрозумілий сигнал. Наприклад, технологічну інновацію можна сприймати не як загрозу, а як нову траєкторію розвитку.
➡️ Поєднувати ретроспективу й майбутнє: сенсмейкінг ґрунтується на аналізі минулих подій, але його сила — у створенні карти майбутніх дій. Це рух від «Що сталося?» до «Що ми робитимемо далі?».
➡️ Робити стратегію гнучкою: замість директивних планів — живі інтерпретації, які можна адаптувати. Це дає змогу швидко відмовлятися від сильних, але застарілих ідей і вибудовувати нові рішення.
➡️ Комунікувати майбутнє: стратегічний сенсмейкінг вимагає від лідера вміння пояснювати складне простою мовою й створювати у команді спільне бачення.
Кінцева мета сенсмейкінгу — перетворення невпорядкованого потоку досвіду на ситуацію, яку можна осмислити словами і використати як трамплін для дії. Це дозволяє зробити складність світу зрозумілою та вербалізованою моделлю.
Приклади: осмислення змін на ринку, міграції клієнтів, появи нових технологій або ж причин, що роблять успішну раніше бізнес-модель неефективною. Сенсмейкінг допомагає організаціям знаходити уніфікований порядок, навіть якщо його існування не є очевидним.
Підводні камені
Sensemaking часто зосереджується на кризах і реакціях на минулі «шоки». Це може зробити організацію пасивною, а не проактивною. Крім того, карти, які ми створюємо, здатні спотворюватися політикою: сильні гравці можуть нав’язати «правдоподібну», але не обов’язково правильну версію реальності.
Як працює Sensemaking Session
Сесія сенсмейкінгу допомагає структурувати думки, знаходити закономірності й загалом працювати ефективніше над проєктами.
Вона будується за логікою WHAT – SO WHAT – NOW WHAT:
🔽WHAT (що відбувається?)
❯ Обмін — «оповідачі» діляться історіями успіхів і викликів.
❯ Питання — «слухачі» ставлять уточнювальні запитання.
❯ Інсайти — «спостерігачі» чи «збирачі» формують перші висновки та перспективи.
🔽SO WHAT (що це означає?)
❯ Рефлексія й обговорення патернів, схожостей і відмінностей.
❯ Формування висновків для проєкту та контексту, у якому він розвивається.
🔽NOW WHAT (що далі?)
❯ Перехід від роздумів до дій, визначення конкретних наступних кроків.
Тривалість такої сесії може коливатися від однієї години до двох днів, а її ефективність безпосередньо залежить від залученості учасників.
#sensemaking #осмислення
⏺Strategic Insights