2025-12-14 08:03:11
РОЗВИТОК | КНИГИ
«Deep Future»: технології та їхня справжня цінність
У парадигмі, де бізнес часто плутає «новизну» з «цінністю», нова книга «Deep Future» Паблоса Холмана (Pablos Holman) постає своєрідним стратегічним прожектором. Автор — хакер, винахідник і технологічний інвестор — пропонує дивитися на майбутнє не крізь призму чергових цифрових сервісів, а крізь інфраструктурні прориви, спроможні змінити соціально-економічну траєкторію цілих секторів.
Його головний меседж для лідерів — не вірити у здатність передбачити переможців, а створювати середовище для масштабних експериментів.
1➕«Глибокі» технології як драйвер цінності майбутнього
Холман наголошує: технології поділяються не на сучасні й застарілі, а на поверхневі та глибокі. Перші — це звичні цифрові продукти, другі — фундаментальні інженерні рішення, що розширюють межі можливого: реактори, які працюють на ядерних відходах, матеріали з негативним вуглецевим слідом, автономні транспортні системи та штучний інтелект, здатний моделювати хвороби на рівні клітини.
Автор пропонує лідерам мислити не категоріями MVP, а сенсами «перезапуску інфраструктури цивілізації». У корпоративній логіці це дорівнює переходу від тактичних покращень до фундаментальної трансформації бізнес-моделі.
2➕Головний ресурс майбутнього — енергія
Холман фактично пропонує «переписати» піраміду Маслоу: енергія — це базовий рівень будь-якої інновації. Якби людство масштабувало безпечну ядерну енергетику так само, як масштабує дата-центри, ми б отримали фундамент для розв’язання водної кризи, декарбонізації, стійкого агровиробництва та ефективного вловлювання CO₂ з атмосфери.
Його позиція пряма: ми не відстаємо в технологіях — ми відстаємо у рішучості їх розгортати.
3➕Матеріальна інфраструктура як поле для ревізії
Інколи інновація — це не створення нового, а реконструкція забутого. Одним із найяскравіших інсайтів є відкриття MIT щодо римського бетону, що самовідновлюється.
Реальні імплікації:
❯ упровадження технології «самолікування» бетону може знизити викиди CO₂ від виробництва цементу до 50%;
❯ інфраструктура майбутнього має служити століттями, а не десятиліттями;
❯ компанії, що працюють із матеріалами, отримують шанс на радикальну ревізію галузі.
Цей кейс — класична демонстрація «глибокого технічного боргу», який накопичила сучасна цивілізація.
4➕Обчислювальна революція, що вже на старті
Паніка, яку розганяють медіа щодо нестачі чипів, — це короткостроковий шум. На горизонті — обчислення на нових матеріалах (графен, алмази тощо), здатних забезпечити стрибок від поточних суперкомп’ютерів до зетафлопів. Це відкриває можливість моделювати атмосферу, людський організм або ядерний реактор у повному цифровому форматі. Для бізнесу це означає появу операційних моделей, у яких симуляція замінює експеримент.
5➕Реінжиніринг індустрій: від моди до охорони здоров’я
У книзі йдеться про те, як технології можуть перезавантажити архаїчні галузі. Індустрія моди, що сьогодні перевищує авіацію за викидами CO₂, здатна перейти до кастомізованого виробництва, роботизованої обробки та замкнених циклів. Те саме стосується медицини, будівництва й агросектору.
Лейтмотив простий: глибокі технології не оновлюють процеси — вони переписують архітектуру галузі.
6➕Найбільші бар’єри інновацій — не технічні, а соціально-політичні
Автор критично зауважує: інновації гальмують не лабораторії, а регулятори, інвестори та корпоративні центри ухвалення рішень. Він закликає створювати рішення, сумісні з чинною інфраструктурою, запускати швидкі пілоти, стимулювати технічну освіту, розширювати доступ до талантів і регулювати не технології, а результати їхнього впливу. Це — операційна інструкція, як зробити прориви прийнятними для суспільства й ринку.
«Я не вважаю, що майбутнє автоматично буде кращим. Я — прихильник можливостей, — зазначає Холман. — Майбутнє може бути кращим, але це не питання удачі чи інерції. Це питання нашої волі й готовності створити той світ, у якому хочемо жити».
#книга #майбутнє #технології
⏺Strategic Insights
«Deep Future»: технології та їхня справжня цінність
У парадигмі, де бізнес часто плутає «новизну» з «цінністю», нова книга «Deep Future» Паблоса Холмана (Pablos Holman) постає своєрідним стратегічним прожектором. Автор — хакер, винахідник і технологічний інвестор — пропонує дивитися на майбутнє не крізь призму чергових цифрових сервісів, а крізь інфраструктурні прориви, спроможні змінити соціально-економічну траєкторію цілих секторів.
Його головний меседж для лідерів — не вірити у здатність передбачити переможців, а створювати середовище для масштабних експериментів.
1➕«Глибокі» технології як драйвер цінності майбутнього
Холман наголошує: технології поділяються не на сучасні й застарілі, а на поверхневі та глибокі. Перші — це звичні цифрові продукти, другі — фундаментальні інженерні рішення, що розширюють межі можливого: реактори, які працюють на ядерних відходах, матеріали з негативним вуглецевим слідом, автономні транспортні системи та штучний інтелект, здатний моделювати хвороби на рівні клітини.
Автор пропонує лідерам мислити не категоріями MVP, а сенсами «перезапуску інфраструктури цивілізації». У корпоративній логіці це дорівнює переходу від тактичних покращень до фундаментальної трансформації бізнес-моделі.
2➕Головний ресурс майбутнього — енергія
Холман фактично пропонує «переписати» піраміду Маслоу: енергія — це базовий рівень будь-якої інновації. Якби людство масштабувало безпечну ядерну енергетику так само, як масштабує дата-центри, ми б отримали фундамент для розв’язання водної кризи, декарбонізації, стійкого агровиробництва та ефективного вловлювання CO₂ з атмосфери.
Його позиція пряма: ми не відстаємо в технологіях — ми відстаємо у рішучості їх розгортати.
3➕Матеріальна інфраструктура як поле для ревізії
Інколи інновація — це не створення нового, а реконструкція забутого. Одним із найяскравіших інсайтів є відкриття MIT щодо римського бетону, що самовідновлюється.
Реальні імплікації:
❯ упровадження технології «самолікування» бетону може знизити викиди CO₂ від виробництва цементу до 50%;
❯ інфраструктура майбутнього має служити століттями, а не десятиліттями;
❯ компанії, що працюють із матеріалами, отримують шанс на радикальну ревізію галузі.
Цей кейс — класична демонстрація «глибокого технічного боргу», який накопичила сучасна цивілізація.
4➕Обчислювальна революція, що вже на старті
Паніка, яку розганяють медіа щодо нестачі чипів, — це короткостроковий шум. На горизонті — обчислення на нових матеріалах (графен, алмази тощо), здатних забезпечити стрибок від поточних суперкомп’ютерів до зетафлопів. Це відкриває можливість моделювати атмосферу, людський організм або ядерний реактор у повному цифровому форматі. Для бізнесу це означає появу операційних моделей, у яких симуляція замінює експеримент.
5➕Реінжиніринг індустрій: від моди до охорони здоров’я
У книзі йдеться про те, як технології можуть перезавантажити архаїчні галузі. Індустрія моди, що сьогодні перевищує авіацію за викидами CO₂, здатна перейти до кастомізованого виробництва, роботизованої обробки та замкнених циклів. Те саме стосується медицини, будівництва й агросектору.
Лейтмотив простий: глибокі технології не оновлюють процеси — вони переписують архітектуру галузі.
6➕Найбільші бар’єри інновацій — не технічні, а соціально-політичні
Автор критично зауважує: інновації гальмують не лабораторії, а регулятори, інвестори та корпоративні центри ухвалення рішень. Він закликає створювати рішення, сумісні з чинною інфраструктурою, запускати швидкі пілоти, стимулювати технічну освіту, розширювати доступ до талантів і регулювати не технології, а результати їхнього впливу. Це — операційна інструкція, як зробити прориви прийнятними для суспільства й ринку.
«Я не вважаю, що майбутнє автоматично буде кращим. Я — прихильник можливостей, — зазначає Холман. — Майбутнє може бути кращим, але це не питання удачі чи інерції. Це питання нашої волі й готовності створити той світ, у якому хочемо жити».
#книга #майбутнє #технології
⏺Strategic Insights