Розбираємо речення! ⤵️

Сьогодні в нас жива граматика на прикладі фрази з мему, який публікували раніше: 
“Non riesco a credere che nel 2020 abbia indossato una mascherina per salvare la vita che sto vivendo ora.” 
Не можу повірити, що у 2020-му я носив маску, щоб врятувати те життя, яким живу зараз. 

“Що тут за часи такі і чому саме вони?”
— запитуєте в коментарях.

Пояснюємо⤵️

1️⃣ Non riesco a credere che... 
Це у нас звичайний теперішній час — Presente Indicativo.
Головне речення виражає сумнів, емоційне ставлення (“не можу повірити”) і це нам підказує, що далі мусить бути Congiuntivo. 

2️⃣ ...abbia indossato...
Це саме він — Congiuntivo Passato. 

🔸Чому Congiuntivo?
Бо залежить від фрази «Non riesco a credere che».  

🔸Чому Passato?
Бо дія відбулася в минулому (у 2020 році) відносно теперішнього моменту. 
Якби ми просто констатували факт без емоцій, ми б сказали «ho indossato». Але тут ми передаємо свій внутрішній стан, тому  abbia indossato. 

3️⃣ ...per salvare...
Тут у нас Infinito.
Після прийменника per (для того, щоб) ми, як і в українській, використовуємо неозначену форму дієслова, коли суб'єкт дії той самий: носив, щоб врятувати, писав, щоб повідомити, телефонував, щоб запросити і тд. 

4️⃣ ...sto vivendo... 
Це Stare + Gerundio (Теперішній тривалий час).
Автор використовує цю конструкцію, щоб підкреслити процес: це життя, яке триває прямо зараз, у цей самий момент.