2025-12-18 14:05:14
🥃 Розбавимо віскі водою дегустації історією. Talisker — для мене це почалось у Сільпо, де я придбав "Таліскер Шторм" за 1000 грн (от же класна ціна попалась), здається, у 2022 році. До того часу я якось не куштував продукцію цієї дистилерії, але спробувавши — зрозумів, чому про неї часто згадують, віскі відверто сподобався.
👉🏻 Ну а історія віскікурні Talisker почалась трішки раніше, у 1830 році. Засновниками були брати Х’ю та Кеннет Макаскілли, які розташували її на далекому острові Скай.
Початок був не простий — віддаленість і суворі умови ледь не поховали цей проєкт. Talisker змінював власників і балансував на межі виживання. Я почав було писати, від кого до кого переходила віскікурня (часто з формулюванням "банкрутство"💰), але плюнув, бо це відбувалось разів вісім.
📈 Справи почали виправлятись десь у 1880-х роках. А у 1887 році Robert Louis Stevenson згадує Таліскер у творі The Scotsman's Return From Abroad (льорн олдфешн Інгліш віз мі :) )
📝 До речі, доволі давно зустрічав цю фразу — мовляв, Стівенсон пригадував Таліскер як короля напоїв. Варто враховувати, що він пригадав не тільки його:
"The king o' drinks, as I conceive it, Talisker, Isla, or Glenlivet!".
🔥 Стабільний розвиток тривав доволі довго, але 22 листопада 1960 року в приміщенні «still-house» (де встановлені перегінні мідні куби — «stills») сталася велика пожежа, яка повністю знищила дистилерію. 👉🏻 За два роки (1962) дистилерію відбудували, зробивши точні копії втрачених кубів, щоб зберегти характерний смак віскі. Сперечатись можу, що смак все ж таки змінився, але ми цього вже не дізнаємось.
🥇 З того часу віскікурня працює стабільно, отримувала багато нагород і, в цілому, є серйозним авторитетом в сфері віскі в наш час. Бренд залишається вірним своєму морському корінню ⚓️: підтримує трансатлантичну веслярську гонку Talisker Whisky Atlantic Challenge та проєкти із захисту океану спільно з Parley for the Oceans.
👀 В мене вже був Talisker Skye 45.8% на огляді (мабуть, зараз я б написав його трішки по-іншому, але загальний висновок той самий).
На черзі — Talisker Storm. І в планах їх Десятка.
👉🏻 Ну а історія віскікурні Talisker почалась трішки раніше, у 1830 році. Засновниками були брати Х’ю та Кеннет Макаскілли, які розташували її на далекому острові Скай.
Початок був не простий — віддаленість і суворі умови ледь не поховали цей проєкт. Talisker змінював власників і балансував на межі виживання. Я почав було писати, від кого до кого переходила віскікурня (часто з формулюванням "банкрутство"💰), але плюнув, бо це відбувалось разів вісім.
📈 Справи почали виправлятись десь у 1880-х роках. А у 1887 році Robert Louis Stevenson згадує Таліскер у творі The Scotsman's Return From Abroad (льорн олдфешн Інгліш віз мі :) )
📝 До речі, доволі давно зустрічав цю фразу — мовляв, Стівенсон пригадував Таліскер як короля напоїв. Варто враховувати, що він пригадав не тільки його:
"The king o' drinks, as I conceive it, Talisker, Isla, or Glenlivet!".
🔥 Стабільний розвиток тривав доволі довго, але 22 листопада 1960 року в приміщенні «still-house» (де встановлені перегінні мідні куби — «stills») сталася велика пожежа, яка повністю знищила дистилерію. 👉🏻 За два роки (1962) дистилерію відбудували, зробивши точні копії втрачених кубів, щоб зберегти характерний смак віскі. Сперечатись можу, що смак все ж таки змінився, але ми цього вже не дізнаємось.
🥇 З того часу віскікурня працює стабільно, отримувала багато нагород і, в цілому, є серйозним авторитетом в сфері віскі в наш час. Бренд залишається вірним своєму морському корінню ⚓️: підтримує трансатлантичну веслярську гонку Talisker Whisky Atlantic Challenge та проєкти із захисту океану спільно з Parley for the Oceans.
👀 В мене вже був Talisker Skye 45.8% на огляді (мабуть, зараз я б написав його трішки по-іншому, але загальний висновок той самий).
На черзі — Talisker Storm. І в планах їх Десятка.