"Ти пахнеш морем..."
Я знову згадую той день.
Море було тихе — як твій голос.
Вітер торкався плечей,
а мушлі в моїй долоні здавалися теплішими, ніж зазвичай.
Ти сміявся, казав, що я виглядаю, як дівчина зі сну —
мрійлива і заплутане волосся, з сіллю на губах і блиском у очах.
Тоді я ще не знала,
що саме ці миті
залишаться в мені назавжди.
Тепер у мене є щось, що береже той спогад.
Прикраси з мушлями...
І коли я вдягаю їх —
наче повертаюся туди.
У той день. До тебе. До себе справжньої....