🐴 #Притча про віслюка та чужу думку

Мандрували батько з сином. Батько сидів на віслюку, а син вів тварину за вуздечку
Повз йшли три жінки. Вони загомоніли:
– Що за батько? Хлопчик ледве встигає за ним бігти, а той не знає жалю!
Батько спішився з ослика і посадив на нього сина

Наступний перехожий глянув на них несхвально:
– Яка ганьба! Малий їде верхи, немов пан, а бідолашний батько біжить слідом
Хлопчик зніяковів і попросив батька сісти позаду нього, щоб їхати разом.

Зустрічна бабуся похитала головою:
– Як не соромно! Так мучити бідну тварину, в неї вже хребет провис! Обидва не каліки, могли б і пішки йти

Син із батьком злізли з віслюка і пішли поряд. Але тут їм зустрівся чоловік, який засміявся:
– Навіщо ви годуєте цього осла, якщо ходите пішки?

Батько сунув ослику повну пригорщу соломи і поклав руку на плече сина:
– Що б ми не робили, сину, обов'язково знайдеться той, хто з нами буде не згоден. Я думаю, що ми самі повинні вирішувати, як нам йти, що робити та як нам жити.

Приєднуйся👉Психологія Достатку