Припини себе гризти! - легко сказати. І так рідко буває ця внутрішня тиша. Коли всі внутрішні голоси врівноважені. І коли всередині є відчуття затишку.

Сьогодні ми уявляли разом зі знайомою, що її постійний внутрішній діалог - це діалог внутрішніх котів. Вона так їх і уявила - чорний та білий.
Озвучувала, що каже один. Як відповідає другий.

Я запитала у неї - на кого схожий голос того, який критикує та нападає (це, до речі, був білий кіт). І запропонувала йому сказати: дякую, з тобою непросто, але я тепер бачу, що ти просто таким дивним способом хочеш мене вберегти від невдачі.

А голос чорного кота - був голосом підлітка, який шипів та випускав кігті, щоб захиститись від контролю та критики.

В кінці котики в клубочку заснули, як справжні інь та ян.

Затишку нам. І спокою всім нашим голосам.
Доброї безпечної ночі ❤️
#роздуми
@stijkist Світлана Ройз