🥇Проколи Нобелівського комітету з премією з літератури

З 1901 року премію отримав 121 лауреат, з яких лише 18 жінок, але багато літературних геніїв залишилися без нагороди через стереотипи, геополітику чи суб’єктивні вподобання академіків. Ось кілька авторів, яких вважають несправедливо обійденими:

🇦🇷Хорхе Луїс Борхес (Аргентина, 1899–1986): класик світової літератури, чиї "Вигадки" та "Алеф" вплинули на постмодернізм і фантастику. Номінувався неодноразово, але премію не отримав, можливо, через політичні погляди.

🇯🇵Харукі Муракамі (Японія, нар. 1949): улюбленець мільйонів за "1Q84" і "Кафка на пляжі". Його сюрреалістичний стиль ігнорують через "надмірну комерційність". Фаворит букмекерів роками.

🇺🇸Філіп Рот (США, 1933–2018): видатний американський прозаїк ("Американська пастораль"), номінувався 4 рази. Академію звинувачують в антиамериканізмі.

🇮🇪Джеймс Джойс (Ірландія, 1882–1941): революціонер модернізму з "Уліссом" і "Дублінцями". Його твори вважали "надто складними", і він ніколи не номінувався.

🇺🇸Томас Пінчон (США, нар. 1937): постмодерністський геній ("Веселка тяжіння"), який уникає публічності. Ігнорують через "недоступність".

🇳🇬Чинуа Ачебе (Нігерія, 1930–2013): батько африканської літератури ("Розпад"). Номінувався, але премія діставалася європейцям через колоніальний ухил.

🇪🇸Хав’єр Маріас (Іспанія, 1951–2022): майстер психологічного роману ("Серце таке чорне"). Його твори перекладені десятками мов, але нагороди він не отримав.

Ці "проколи" викликають палкі дискусії. Американці обурюються через ігнор своїх авторів, як-от Кормак Маккарті чи Марк Твен, латиноамериканці — через Борхеса і Кортасара, а глобальні критики вказують на брак різноманітності (лише 6 лауреатів з Латинської Америки, 5 з Азії). Шведська академія обіцяє зміни, але її вибір часто залишається передбачувано консервативним.

@paliturka / Підтримати