🕯 Про це майже не говорять. Хоча це існує. Тут і зараз. У нашому світі.
Можливо, не в нашій країні. І, слава Богу. Але це не означає, що ми маємо заплющувати очі.

Ми — в 21 столітті. Cкоро з’являться безпілотні таксі, роботи замінюють лікарів і вчителів.
Але десь паралельно з усім цим — дівчатам і досі вирізають їхню жіночність. Без знеболення. Без дозволу.

Це називається жіноче обрізання. І це реальність мільйонів.

Так, у нас цього, можливо, немає. Але в нас є чутливість до болю, повага до тіла, тема катувань, яка звучить в Україні дуже гостро.
І якщо ми — суспільство, яке не боїться правди, то маємо говорити й про це. Не для хайпу. А для того, щоб хоч хтось дізнався, задумався, сказав уголос, поширив.
Бо хто знає — можливо, саме наш голос стане ще одним кроком до того, щоб ці тортури зникли з лиця землі.

💬 Поділіться своєю думкою.
Майже впевнена: кожен, хто читає це, вважає подібне — жорстокістю, яку неможливо виправдати нічим.

https://www.instagram.com/reel/DNDBscrML8L/?igsh=amRidHh1N2hxMGsw