про мою НЕ аскезу

здається в кінці травня наткнулась на пост дівчини, яка вже рік не вживає алко. вона ділилась своїм позитивним досвідом і акцентувала на нав’язеній культурі вживання в суспільстві.

чесно, я не знаю чому саме цей пост, але він засів в голові і в цей же момент рішення в голові було прийнято.
думаю, що на швидкість прийняття рішення повпливало і те, що вже якись час я помічала, що в 90% випадків мені не подобається смак і стан після, при цьому якихось особливих веселощів очікувати також не приходиться.

сьогодні 137 день і якщо б я не купила додаток clean day в перший день, навряд чи я памʼятала б дату. додаток доречі раджу, він не навʼязливий, з приємним інтерфейсом, цитатами і ачівками, що відкриваються по ходу справи.

що за цей період змінилось?
я забула що таке похмілля 😄
майже не було днів коли я була «не в ресурсі» , я просто живу і не випадаю зі справ. це круто. думаю, що на процес схуднення і наявність набряків це 100% вплинуло також.

на заходах і по суботах ввечері, я пʼю лимонади, комбучу, безалкогольні коктейлі і це реально смачно. також можу викурити цигарку. і це мій теперішній «піти у відрив» :)

із мінусів.
коли кажеш, шо не пʼєш, тебе вже не заставляють випити як раніше, не шеймять, але кажуть:
аа , аскеза. до якого числа?
складно пояснити, що тепер це стиль життя і що я ні до чого себе не змушую. більше того, не виключаю, що буду куштувати його колись ще, просто не зараз. люди таке не розуміють по більшій мірі…