
2024-08-01 12:00:01
🌗 Про межовий розлад особистості
«Я не знаю, хто я. Я можу любити людину до нестями — і за годину ненавидіти її. Я боюсь, що мене покинуть, але водночас — відштовхую того, хто наближається».
Ці слова — не художній образ. Це опис внутрішнього світу людини з межовим розладом особистості (МРО). Спільно з Центром когнітивно-поведінкової терапії з’ясовуємо особливості цього стану 👇
⏩ Читай на сайті «Бережи себе»
У науковому світі найбільше підтримують біосоціальну модель розвитку МРО. В основі цієї моделі — взаємодія вродженої емоційної вразливості з середовищем, яке сприяє хронічній травматизації. Численні дослідження вказують і на генетичну складову розладу (спадковість близько 46%).
МРО піддається терапії. Не одразу й нешвидко, водночас стабільні зміни можливі. Людина, яка вчора розривала всі зв’язки з іншими людьми, перебуваючи в екзистенційному страху покинення, завтра може навчитись сказати: «я хочу залишитись на зв’язку, проте мені потрібен час».
Бережи себе ❤️
Підтримай нас на Patreon
«Я не знаю, хто я. Я можу любити людину до нестями — і за годину ненавидіти її. Я боюсь, що мене покинуть, але водночас — відштовхую того, хто наближається».
Ці слова — не художній образ. Це опис внутрішнього світу людини з межовим розладом особистості (МРО). Спільно з Центром когнітивно-поведінкової терапії з’ясовуємо особливості цього стану 👇
⏩ Читай на сайті «Бережи себе»
У науковому світі найбільше підтримують біосоціальну модель розвитку МРО. В основі цієї моделі — взаємодія вродженої емоційної вразливості з середовищем, яке сприяє хронічній травматизації. Численні дослідження вказують і на генетичну складову розладу (спадковість близько 46%).
МРО піддається терапії. Не одразу й нешвидко, водночас стабільні зміни можливі. Людина, яка вчора розривала всі зв’язки з іншими людьми, перебуваючи в екзистенційному страху покинення, завтра може навчитись сказати: «я хочу залишитись на зв’язку, проте мені потрібен час».
Бережи себе ❤️
Підтримай нас на Patreon