Празька школа поетів — це угруповання українських письменників-емігрантів 1920-х років, які після захоплення України Радянським Союзом у 1920-х роках виїхали за кордон, переважно до Європи, і тривалий час мали своїм культурно-управлінським осередком місто Прагу. Це поєднання письменників і поетів вважати літературною організацією можна лише умовно, адже воно не мало ні статуту, ні членства, ні структури, як, скажімо, "Гарт" чи ВАПЛІТЕ.

Чимало представників організації жило не тільки в Празі, а й у інших містах Європи. Вони поєднували національно-патріотичні мотиви з модерністськими літературними формами, прагнули зберегти українську культуру в еміграції.

✅Основні представники: Євген Маланюк, Оксана Лятуринська, Юрій Дараган, Олена Теліга, Юрій Липа.
✅Характерні риси: героїзм, туга за Батьківщиною, звернення до історії, філософська глибина, модерністський стиль.

Празька школа відіграла важливу роль у розвитку української еміграційної літератури.