2025-07-30 20:02:05
Повчальна родинна сага про сім'ю в Греції, яка показує, що не тільки нема роду без вироду, але й бува таке, що вся родина, гм, з "родзинками".
"ТІ, КОГО ЛЮБИШ" Вікторія Гіслоп
Нора-друк, 2024, 416 стор.
⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️
✒️ Історія починається з того, що у 2016-му році в маленькій квартирці в Афінах зібралися чотири покоління на святкування 90 років найстаршій жінці в родині. Частина з нащадків давно живе не в Греції, матріархиня тужить, що вони втратили свою грецьку грецкість і їй нема що передати нащадкам, окрім рецептів пиріжків, поруч сидить патріарх у глибокій деменції і здається найщаливішим з усіх двох десятків людей у хаті.
🎭 І раптом ця 90-річна іменинниця, дивлячись у вікно, каже: "ось там вона померла, сконала від голоду", що викликає певну бентегу в онуків.
📚 І це ж відкриває скриньку Пандори, бо героїня раптом розуміє, вона таки може ще щось докласти до рецептів пиріжків, а саме — історію свого життя. І починає її розповідати з самого початку, з тих часів, як було їй рочки 3-4 і їхній старий будинок завалився і довелося всій родині переїхати до імення свекрухи, і далі по роках — школа, молодість, заміжжя, війна, окупація, післявоєнний час, конфлікти з-за неспівпадінь поглядів та цінностей.
🍷 В цілому, як родинна сага, книга прекрасна. Так, це оповідь про життя однієї особи, але є трішки історії її батьків, а потім й числених нащадків. І написано гарно, і епізоди чергуються то сумні, то обнадійливі. І подій було стільки, що дивуєшся, як вони в такий короткий обсяг вмістилися.
⚫ Але ⚫
Дуже, знаєтє лі, важко обрати за кого вболівати в цій книзі, бо половина родини — калібровані, довбані на голову фашисти, а оповідачка — така сама притрушена комуняка. І ти такий сидиш з книгою в руках, а в голові у тебе отой мем із двома дерев'яними песиками на коліщатках, яким собачка каже самі-знаєте-що.
⚰️ А найстрашніше, що вона у кінці життя ще й пишається, що "боролася з окупантами". Щоправда, її боротьба полягала у тому, ⠖⣈⣐ ⢨⢢⡉⠨⠪ ⠖⡅ ⢤⡌⠚⠅⡊⠊⡂ ⡄⢄⠩⣐⡘⣠⠢⢡⣈⢑ ⢃ ⠪⡐⢊⠕⡔ ⢆ ⢐⠆⢘⠣⠲ ⡰⠬⢨⢔⣂⢰⠥⠃ ⡅⡔⢃⠒⡑⠜ ⠴⢁⢉⣠⠑⠲ ⠪⢆⠋⠎⢰ ⡆⡔ ⣄⠥⠢⠩⡘ ⠡⢡⠲⠑⢂⠃⠴ ⢔⠨⢐ ⣁⢄⡰⣈⠲⠃⣄⠒ ⠴⣁⢡⢤⢐⢂⠩ ⣐⡈⠚⡅⡁⠡⡢⠊⠢⢁ ⢠⡉⢊⠰⢅ ⡅⡃⠱⣀⠲⠌⠇⠪ ⠤⠍⠚ ⠅⢁⡰⢅⡈⡂⣐⠢⢁⠰ ⡨⣄ ⡡⢘⡡⠩⣂ ⠩⡒⡂⠑⡢⡤ ⢢ ⢁⢆⡡⡐⢰ ⠊⠢⠙ ⢆⠋⡁⠥⠲⡌⠑⢉⢄⢊ ⡐⣐⠢⢰⠥ ⠒⢢⡆⢄⠜ ⢐ ⣠⢊⠆⡠ ⠩⡨ ⠨⠅⢡⠊⢂ ⡈⡢ ⡄ ⡠⠋⢈ ⠪⡊⠸⡄⡆⡢⠡⠲⢉ ⠩⠢⠲⣁⢰⠃⡨⠙⡠ ⡡⠨⢡⡁⠪⠖⢰⡂⠘⠡⢨⠣ Ось така її боротьба виходила.
📚 Реально, реально нема кому поспівчувати і вболіваєш за обидві команди, що називається.
🦋 Але написано дійсно цікаво. Чесне #Дафа_радить, але будьте готові до купи тригерів, починаючи з того, що справді гарних людей тут немає.
"ТІ, КОГО ЛЮБИШ" Вікторія Гіслоп
Нора-друк, 2024, 416 стор.
⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️
✒️ Історія починається з того, що у 2016-му році в маленькій квартирці в Афінах зібралися чотири покоління на святкування 90 років найстаршій жінці в родині. Частина з нащадків давно живе не в Греції, матріархиня тужить, що вони втратили свою грецьку грецкість і їй нема що передати нащадкам, окрім рецептів пиріжків, поруч сидить патріарх у глибокій деменції і здається найщаливішим з усіх двох десятків людей у хаті.
🎭 І раптом ця 90-річна іменинниця, дивлячись у вікно, каже: "ось там вона померла, сконала від голоду", що викликає певну бентегу в онуків.
📚 І це ж відкриває скриньку Пандори, бо героїня раптом розуміє, вона таки може ще щось докласти до рецептів пиріжків, а саме — історію свого життя. І починає її розповідати з самого початку, з тих часів, як було їй рочки 3-4 і їхній старий будинок завалився і довелося всій родині переїхати до імення свекрухи, і далі по роках — школа, молодість, заміжжя, війна, окупація, післявоєнний час, конфлікти з-за неспівпадінь поглядів та цінностей.
🍷 В цілому, як родинна сага, книга прекрасна. Так, це оповідь про життя однієї особи, але є трішки історії її батьків, а потім й числених нащадків. І написано гарно, і епізоди чергуються то сумні, то обнадійливі. І подій було стільки, що дивуєшся, як вони в такий короткий обсяг вмістилися.
⚫ Але ⚫
Дуже, знаєтє лі, важко обрати за кого вболівати в цій книзі, бо половина родини — калібровані, довбані на голову фашисти, а оповідачка — така сама притрушена комуняка. І ти такий сидиш з книгою в руках, а в голові у тебе отой мем із двома дерев'яними песиками на коліщатках, яким собачка каже самі-знаєте-що.
⚰️ А найстрашніше, що вона у кінці життя ще й пишається, що "боролася з окупантами". Щоправда, її боротьба полягала у тому, ⠖⣈⣐ ⢨⢢⡉⠨⠪ ⠖⡅ ⢤⡌⠚⠅⡊⠊⡂ ⡄⢄⠩⣐⡘⣠⠢⢡⣈⢑ ⢃ ⠪⡐⢊⠕⡔ ⢆ ⢐⠆⢘⠣⠲ ⡰⠬⢨⢔⣂⢰⠥⠃ ⡅⡔⢃⠒⡑⠜ ⠴⢁⢉⣠⠑⠲ ⠪⢆⠋⠎⢰ ⡆⡔ ⣄⠥⠢⠩⡘ ⠡⢡⠲⠑⢂⠃⠴ ⢔⠨⢐ ⣁⢄⡰⣈⠲⠃⣄⠒ ⠴⣁⢡⢤⢐⢂⠩ ⣐⡈⠚⡅⡁⠡⡢⠊⠢⢁ ⢠⡉⢊⠰⢅ ⡅⡃⠱⣀⠲⠌⠇⠪ ⠤⠍⠚ ⠅⢁⡰⢅⡈⡂⣐⠢⢁⠰ ⡨⣄ ⡡⢘⡡⠩⣂ ⠩⡒⡂⠑⡢⡤ ⢢ ⢁⢆⡡⡐⢰ ⠊⠢⠙ ⢆⠋⡁⠥⠲⡌⠑⢉⢄⢊ ⡐⣐⠢⢰⠥ ⠒⢢⡆⢄⠜ ⢐ ⣠⢊⠆⡠ ⠩⡨ ⠨⠅⢡⠊⢂ ⡈⡢ ⡄ ⡠⠋⢈ ⠪⡊⠸⡄⡆⡢⠡⠲⢉ ⠩⠢⠲⣁⢰⠃⡨⠙⡠ ⡡⠨⢡⡁⠪⠖⢰⡂⠘⠡⢨⠣ Ось така її боротьба виходила.
📚 Реально, реально нема кому поспівчувати і вболіваєш за обидві команди, що називається.
🦋 Але написано дійсно цікаво. Чесне #Дафа_радить, але будьте готові до купи тригерів, починаючи з того, що справді гарних людей тут немає.