2026-01-16 14:49:17
Потенціал клінічного застосування біомаркерів крові при ЧМТ
📄 Огляд Blood biomarkers for traumatic brain injury: A narrative review of current evidence узагальнив досвід та перспективи клінічного застосування біомаркерів крові при ЧМТ.
📌 Автори визначили такі основні результати у цій області.
▪️ Гліальний фібрилярний кислий білок (GFAP) у поєднанні з убіквітин карбокситермінальною гідролазою L1 (UCH-L1) отримав дозвіл FDA.
▪️ Застосування білка, що зв’язує кальцій, S100B як біомаркера привело до зменшення кількості зайвих КТ голови.
▪️ GFAP може передбачати аномалії на МРТ у КТ-негативних випадках ЧМТ.
▪️ Білок легких нейрофіламентів (NFL) продемонстрував цінність для прогнозування наслідків ЧМТ та дослідження дифузного аксонального ураження (ДАУ).
▪️ UCH-L1, S100B, NFL та загальний тау-білок показали цінність для прогнозування смертності або несприятливого результату одужання.
▪️ S100B може бути інструментом мультимодального моніторингу пацієнтів у відділенні нейрореанімації.
📌 Найперспективнішими біомаркерами в діагностиці ЧМТ на сьогоднішній день є GFAP, S100B та NFL.
▪️ У прогнозуванні віддалених наслідків лЧМТ біомаркери поки що відіграють меншу роль.
▪️ Біомаркери мають різне клітинне походження в мозку та ступінь периферичної експресії.
▪️ Їх можна розділити на 2 категорії:
▫️ гострі зміни та короткий період напіввиведення — S100B, GFAP, UCHL-1 і тау-білок,
▫️ уповільнене збільшення, що досягає піку на 7–12 день після травми, з повільною нормалізацією — NFL.
▪️ Найбільш вивченими шляхами потрапляння біомаркерів з мозку в кров є порушення гематоенцефалічного бар'єру та глімфатична система.
🖊 Аналіз результатів досліджень показує, що при ЧМТ біомаркери крові з високою чутливістю, адекватною специфічністю та чітко визначеними біокінетичними властивостями можуть бути корисні для:
▫️ кращої стратифікації пацієнтів з ЧМТ на основі об'єктивних показників — а не лише симптомів та/або нейровізуалізації,
▫️ уникнення зайвої КТ-візуалізації та опромінення,
▫️ прогнозування наявності будь-яких внутрішньочерепних уражень та для розмежування КТ-позитивних і КТ-негативних випадків,
▫️ виявлення пацієнтів з ЧМТ у разі політравми,
▫️ визначення групи пацієнтів, яким може знадобитися розширена неровізуалізація,
▫️ виявлення пацієнтів з ДАУ в гострій фазі — враховуючи, що КТ/МРТ-сканування має неоптимальну чутливість та специфічність для аксональних уражень, а МРТ в гострій фазі не завжди можлива,
▫️ дослідження термінів повернення до гри для контактних видів спорту,
▫️ моніторингу для розуміння прогресування вторинних уражень після ЧМТ та оцінки лікування,
▫️ включення в багатофакторну модель прогнозування очікувань для пацієнтів та їхніх сімей,
▫️ відстеження перебігу захворювання на пізній стадії після травми для виявлення хронічних нейродегенеративних ускладнень.
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням
📄 Огляд Blood biomarkers for traumatic brain injury: A narrative review of current evidence узагальнив досвід та перспективи клінічного застосування біомаркерів крові при ЧМТ.
📌 Автори визначили такі основні результати у цій області.
▪️ Гліальний фібрилярний кислий білок (GFAP) у поєднанні з убіквітин карбокситермінальною гідролазою L1 (UCH-L1) отримав дозвіл FDA.
▪️ Застосування білка, що зв’язує кальцій, S100B як біомаркера привело до зменшення кількості зайвих КТ голови.
▪️ GFAP може передбачати аномалії на МРТ у КТ-негативних випадках ЧМТ.
▪️ Білок легких нейрофіламентів (NFL) продемонстрував цінність для прогнозування наслідків ЧМТ та дослідження дифузного аксонального ураження (ДАУ).
▪️ UCH-L1, S100B, NFL та загальний тау-білок показали цінність для прогнозування смертності або несприятливого результату одужання.
▪️ S100B може бути інструментом мультимодального моніторингу пацієнтів у відділенні нейрореанімації.
📌 Найперспективнішими біомаркерами в діагностиці ЧМТ на сьогоднішній день є GFAP, S100B та NFL.
▪️ У прогнозуванні віддалених наслідків лЧМТ біомаркери поки що відіграють меншу роль.
▪️ Біомаркери мають різне клітинне походження в мозку та ступінь периферичної експресії.
▪️ Їх можна розділити на 2 категорії:
▫️ гострі зміни та короткий період напіввиведення — S100B, GFAP, UCHL-1 і тау-білок,
▫️ уповільнене збільшення, що досягає піку на 7–12 день після травми, з повільною нормалізацією — NFL.
▪️ Найбільш вивченими шляхами потрапляння біомаркерів з мозку в кров є порушення гематоенцефалічного бар'єру та глімфатична система.
🖊 Аналіз результатів досліджень показує, що при ЧМТ біомаркери крові з високою чутливістю, адекватною специфічністю та чітко визначеними біокінетичними властивостями можуть бути корисні для:
▫️ кращої стратифікації пацієнтів з ЧМТ на основі об'єктивних показників — а не лише симптомів та/або нейровізуалізації,
▫️ уникнення зайвої КТ-візуалізації та опромінення,
▫️ прогнозування наявності будь-яких внутрішньочерепних уражень та для розмежування КТ-позитивних і КТ-негативних випадків,
▫️ виявлення пацієнтів з ЧМТ у разі політравми,
▫️ визначення групи пацієнтів, яким може знадобитися розширена неровізуалізація,
▫️ виявлення пацієнтів з ДАУ в гострій фазі — враховуючи, що КТ/МРТ-сканування має неоптимальну чутливість та специфічність для аксональних уражень, а МРТ в гострій фазі не завжди можлива,
▫️ дослідження термінів повернення до гри для контактних видів спорту,
▫️ моніторингу для розуміння прогресування вторинних уражень після ЧМТ та оцінки лікування,
▫️ включення в багатофакторну модель прогнозування очікувань для пацієнтів та їхніх сімей,
▫️ відстеження перебігу захворювання на пізній стадії після травми для виявлення хронічних нейродегенеративних ускладнень.
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням