пообіцяй, що не скажеш про мене нікому,
що в пам’яті — тихо, без слів і жалю.
коли стане тепло від ранку знайомого дому —
згадай хоч на мить, що я тебе люблю.

не пиши, не шукай, не рви між світами,
не ламай ходу днів, не проси у небес.
я в тобі — як весна, що колись розцвітала
і залишила щось… між «назавжди» і «без».

пообіцяй, що колись серед звичних маршрутів,
де не буде вже нас — лише подих і тінь,
ти згадаєш про серце, що вміло любити —
і хоч на секунду повернеш той день.

— автор невідомий

Підпишись 👉 Цитати  🇺🇦