Поки що час є…

Дитина тягне ручки та просить:


«Пограй зі мною!»

Бабуся шепоче:


«Заїдь до мене хоч на п’ять хвилин…»

Чоловік кличе:


«Посидь поруч, разом кіно подивимось»

Собака приносить м’яч і радісно чекає, щоб ти його кинув. Але в нас, як завжди, немає часу. Справ — чимало, турбот — понад голову.

Зате для чужих у нас час є:
поговорити по телефону, відповідати в месенджерах, чемно досидіти на нудному вечорі.

А своїм — сухе:


«Відчепись, потім!»

А потім — вже ні з ким не пограти, не з ким дивитися фільми, не кому махати хвостом. Залишився тільки старий м’яч під ґанком. І пам'ять про те, що час ми витратили не на тих.

Цініть своїх. Не відкладайте на «потім». Воно може й не прийти ❤️


Ніколи не зупиняйся @Shag_vpered