По́круч

1) Потомство, виведене від схрещування різних порід тварин, видів рослин.
2) Про нащадка від шлюбу представників різних людських рас (переважно білих із кольоровими); метис (зневажл.).
3) Про нікчемну людину, що має негативні риси характеру й викликає відразу; виродок (перен., зневажл.).
4) Спотворена, змішана мова (перен.).

Приклади:
1) Істота була така потворна, що Штепан не наважувався навіть описати її, а сказав лише, що вона нагадувала покруча цапа зі скорпіоном. (О. Авраменко, В. Авраменко)
2) Покруч, провівши нервово краєм долоні по своїх масних губах, звернувся до чужинця невідомою йому мовою. (Олесь Досвітній)
3) Якщо тебе народила праведна мати, то її не можна не любити. Інакше ти – покруч, потороча, бридке створіння, а не людина. (Ю. Мушкетик)
4) Марійка розповіла, як писарчук розмовляє, все по-вченому старається, а послухаєш: мова його – і не мова справді, покруч якась, не второпаєш, що й до чого. (Б. Левін)

#слово

Балакаємо українською