2025-11-05 22:04:07
Пояснюю, чому принципи Темляка тут ні до чого і що не те з нагородою від кіноакадемії
13 вересня «Золоту дзиґу» за «найкращу чоловічу роль» отримав Костянтин Темляк, звинувачений у аб’юзі і домаганнях до неповнолітньої.
Академія виправдовувала це тим, що голосування завершили ще 19 червня і чинні документи не передбачають відкликання уже проголошеної нагороди:
«Будь-які прояви насильства є недопустимі. Нагорода сьогодні — це визнання конкретної роботи, а не виправдання особи».
Що ми бачимо в цій цитаті? Все вірно. In-group bias.
Премія стає символом не «стандарту етики та якості», а «випадкової арифметики голосів», які не враховують безпеку та гідність жінок.
Виконавча директорка УКА Анна Мачух уточнила: у складі Академії 594 члени/членкині; дирекція пропонує:
1. внести доповнення до Регламенту на наступний рік, щоб з’явився інструмент відкликання номінацій/нагород;
2. провести оперативне опитування до 30.09.2025 щодо відкликання відзнаки Темляку;
3. ухвалити фінальне рішення більшістю.
14 вересня актор сам відмовився від нагороди, і заявив про «готовність нести відповідальність».
Він це зробив через принципи?
Чи може тому, що поліція відкрила кримінальне провадження: заявницю Анастасію Соловйову визнано потерпілою. Судячи з формування заяви, її писав юрист, а сама заява і рішення про відмову — краще для піару. Та чи доречно взагалі згадувати про принципи людини, яка забула про них коли вчиняла насильство і домагалася дитини?
Коли інституція нагороджує фігуранта провадження, постраждалі отримують сигнал: «говоріть, але нам байдуже».
Як завжди, лише після розголосу академія запропонувала хоч якісь варіанти на майбутнє. Але цієї ситуації не мало статися в принципі.
Нагорода — публічний ресурс і політичний акт, а не приватна «оцінка роботи».
Має бути прозорий регламент відсторонення/скасування нагород на будь-якій стадії, якщо з’являються обставини,
що стосуються насильства/домагань і порушують етику.
Трохи статистики:
В Україні 42% опитаних жінок стикалися із сексуальними домаганнями у публічних місцях і ключова причина мовчання — недовіра до інституцій. Дякуючи академії, статистика навряд змініться на краще.
Ще у 2018-му коаліція організацій у США показала, що 94% жінок у кіно зазнавали харасменту чи нападу. 94!
Формула «ми засуджуємо насильство, але нагородимо» — це не про мистецтво; це про владу і спільноту, яка нормалізує насильство.
13 вересня «Золоту дзиґу» за «найкращу чоловічу роль» отримав Костянтин Темляк, звинувачений у аб’юзі і домаганнях до неповнолітньої.
Академія виправдовувала це тим, що голосування завершили ще 19 червня і чинні документи не передбачають відкликання уже проголошеної нагороди:
«Будь-які прояви насильства є недопустимі. Нагорода сьогодні — це визнання конкретної роботи, а не виправдання особи».
Що ми бачимо в цій цитаті? Все вірно. In-group bias.
Премія стає символом не «стандарту етики та якості», а «випадкової арифметики голосів», які не враховують безпеку та гідність жінок.
Виконавча директорка УКА Анна Мачух уточнила: у складі Академії 594 члени/членкині; дирекція пропонує:
1. внести доповнення до Регламенту на наступний рік, щоб з’явився інструмент відкликання номінацій/нагород;
2. провести оперативне опитування до 30.09.2025 щодо відкликання відзнаки Темляку;
3. ухвалити фінальне рішення більшістю.
14 вересня актор сам відмовився від нагороди, і заявив про «готовність нести відповідальність».
Він це зробив через принципи?
Чи може тому, що поліція відкрила кримінальне провадження: заявницю Анастасію Соловйову визнано потерпілою. Судячи з формування заяви, її писав юрист, а сама заява і рішення про відмову — краще для піару. Та чи доречно взагалі згадувати про принципи людини, яка забула про них коли вчиняла насильство і домагалася дитини?
Коли інституція нагороджує фігуранта провадження, постраждалі отримують сигнал: «говоріть, але нам байдуже».
Як завжди, лише після розголосу академія запропонувала хоч якісь варіанти на майбутнє. Але цієї ситуації не мало статися в принципі.
Нагорода — публічний ресурс і політичний акт, а не приватна «оцінка роботи».
Має бути прозорий регламент відсторонення/скасування нагород на будь-якій стадії, якщо з’являються обставини,
що стосуються насильства/домагань і порушують етику.
Трохи статистики:
В Україні 42% опитаних жінок стикалися із сексуальними домаганнями у публічних місцях і ключова причина мовчання — недовіра до інституцій. Дякуючи академії, статистика навряд змініться на краще.
Ще у 2018-му коаліція організацій у США показала, що 94% жінок у кіно зазнавали харасменту чи нападу. 94!
Формула «ми засуджуємо насильство, але нагородимо» — це не про мистецтво; це про владу і спільноту, яка нормалізує насильство.