Погані тенденції: думки ухилянтів стають авторитетними.
Закінчуйте обговорювати Мерседеси за 90 тисяч доларів, Ролекси та допомагайте ЗСУ! Микола Мельник теж заробити хоче і купувати люкс тачки!

Текст із Facebook-поста, який містить кілька прикладів маніпуляцій. Ось основні:
1. Дискредитація критика через ярлик “ухилянт”
• Автор не аналізує аргументи чи факти, а відразу таврує людину як “ухилянта з Нідерландів”. Це типовий прийом ad hominem (атака на особистість замість суті).
2. Емоційне знецінення замість аргументації
• Використання слів “лайнометання”, “зрадники” — переводить дискусію з раціональної площини у емоційну, формуючи негативне ставлення до опонента ще до обговорення суті.
3. Створення хибної дилеми
• Автор ставить питання: “Яким має бути ідеальний військовий з точки зору ухилянта? — бідним і бажано мертвим”. Це маніпуляція, бо ніхто з критиків прямо не стверджував подібного. Це приписування позиції, яку опонент не висловлював (підміна позиції, straw man).
4. Знецінення думки за походженням
• Аргумент: “Чи може думка ухилянта бути хоч трохи авторитетною? Як на мене — ні.” Тут автор стверджує, що думка людини апріорі не має цінності, бо вона не воює. Це аргумент до особи і виключення будь-якої критики, незалежно від її змісту.
5. Апеляція до патріотизму
• Завершується пост закликом: “Закінчуйте всі срачі, допомагайте ЗСУ, бо це єдині, хто стоять між неадекватами зі сходу і геноцидом українців”. Це використання теми ЗСУ як щита від критики, щоб виставити будь-які зауваження як загрозу єдності чи підтримку ворога.

🔹 Загалом, у пості:
• підміна суті дискусії особистими образами;
• апеляція до емоцій (зрада, лайнометання, мертвий військовий);
• дискредитація критика замість розгляду аргументів;
• використання патріотичних гасел для закриття теми.

@NovynyPravdy