Почала нову книгу.
Історичне фентезі, химерне, з претензією на високу полицю (я серйозно).

Смачна мовна стилізація, де треба читати не заради сюжету, а заради того, як написано. Багато метафор, над якими треба думати: чи-то літературний прийом, чи-то дійсно відбуваються чудеса поміж людей.

Бонусом йдуть багатошарові відсилки до філософських та релігійних творів, історії.

Коротше, у книги є поріг входження, і бажано бути трохи обізнаним.

Найцікавіше для мене (поки): світ будується не навколо української міфології з мавками та чугайстрами. А навколо демонології.

Авторка бере класичні мотиви і вигадує щось своє в тому ж моторошному досі.

Тому у книзі є: Тіні, що спокійно ходять поміж міщан і навертають на гріховні вчинки; покинуті будинки, звідки чується плач дітей і голоси давно померлих людей, які там жили; безіменний князь, що живе у проклятому місці Києва, звідки кожен чує, як його кличуть на ім'я (а князь залишає зміїний слід). Тут є прокляття, забобони і пишні фрази. І Архангел Михаїл як персонаж.