«Плекай» у Львові — просто неймовірно естетичний і затишний простір

Там просто величезний туалет. Це відсилка до ось цього мого поста)

Я приїздила у книгарню радити відвідувачам книжки від видавництва «Жорж». Розказувала про «Дім на Збіччі» Девіда Мітчелла, який дуже люблю.

Зрозуміла, що і у львівському «Плекай» треба подія. З тим, що в Києві в мене особливі спогади.

Ми зайшли туди вперше, коли евакуювали нашу машину (я надто близько припаркувалась до зебри). Треба було її забирати на Подолі і от ми по дорозі вирішили зайти. Це з не дуже приємних спогадів із того дня. Але є ще й прекрасний — як раз, коли ми сиділи у «Плекай» подзвонили з ветеринарної клініки і сказали, що можна їхати за Ґутіком, його операція пройшла успішно. Він крипторх. Нагадую, що з криптою це не повʼязано. Так що от так працює наша памʼять. Відтоді там у мене пройшло багато класних клубів. От, треба у Львові)

В наступному пості покажу, що собі придбала в книгарні. Була дуже здивована, що таке взагалі є.

in book we trust