«Планктон» Кирило Половінко

Анотація від 🌟:
Він отримує все, що хотів — і втрачає те, що було справді важливим.
Максим Єфіменко завжди програє. Друг кидає на гроші, дівчина йде до іншого, а старенький ланос от-от доведеться продати, щоб позбутись боргів. І, здавалося б, нова престижна робота має стати його щасливим квитком, от тільки за дверима омріяного офісу життя Макса стискається до розміру скляного акваріума, де на нього чекають численні невдачі, таємниці, боротьба з токсичним босом, а подекуди — і з самим собою.

Чи можливо побудувати щось справжнє на уламках розбитого ілюзіями життя? Скільки принижень треба проковтнути, аби остаточно втратити себе? І в який момент людина перетворюється на сірий офісний планктон?

Це сатирична, зла і до болю впізнавана трагікомедія офісної реальності на зламі десятиліть, де, щоб отримати бажане, доведеться втратити все, що було по-справжньому важливим. У цій книжці немає геройства. Тільки виживання з дешевою кавою у руках і клятим будильником щоранку. І світла в кінці тунелю теж немає. Це просто офіс.

Знайшов українську новинку, яка привернула мою увагу своєю анотацією. Мені здається, сюжет зацікавить багатьох і легко можна впізнати себе в ролі головного героя. Додав цю книжку в чергу бажанок😊

Єдине що не подобається - це обкладинка. Таке відчуття, наче ШІ робив, але можу помилятися.