Після того, як ми покинули море, проживши в ньому багато мільйонів років, ми ніби взяли океан із собою. Коли жінка збирається народити дитину, у неї всередині є вода, де дитина росте. Ця вода майже така сама, як вода в морі. І приблизно така сама солона. Жінка влаштовує у своєму тілі маленький океан. І це ще не все. Наша кров та наш піт теж солоні, приблизно такі ж солоні, як морська вода. Ми носимо океани всередині, у своїй крові та в поті. І коли ми плачемо, наші сльози – це теж океан.

©Грегорі Девід Робертс
📖" Шантарам"