2025-09-25 02:04:36
Переосмислення посткомоційного синдрому як розладу на перетині неврології, психіатрії та психології
❗️Стійкі симптоми після лЧМТ є поширеною проблемою.
Через втрату працездатності та соціального функціонування вона має серйозні наслідки як для травмованої особи, так і для суспільства в цілому.
▪️Незважаючи на відсутність у частини симптомів — таких як головний біль, запаморочення та когнітивні порушення — специфічності щодо травми головного мозку, термін «посткомоційний синдром» широко використовується для опису стійкості цих симптомів понад 3 місяці після лЧМТ.
📄 Автори статті Reframing postconcussional syndrome as an interface disorder of neurology, psychiatry and psychology стверджують, що клінічна та дослідницька практика для класифікації пацієнтів з лЧМТ була обмежена використанням синдромальних термінів.
▪️Це призводить до упереджень, які заважають пошуку основних причин симптомів — зокрема тих, які піддаються лікуванню.
▪️В статті узагальнено існуючу термінологію щодо лЧМТ і стійких симптомів після травми та розглянуто її обмеження та недоліки.
▪️Не маючи одного універсального опису, лЧМТ є складним станом із кількома потенційними патофізіологічними та психопатологічними процесами — і вони вимагають низки втручань багатьох спеціалістів.
▪️Авторами запропоновано новий підхід, зосереджений на патології та діагностиці на основі порушень, згідно з яким синдром стійких симптомів після лЧМТ лежить на стику між неврологією, нейрохірургією, психіатрією та психологією.
📌 Основою цього підходу є визнання неспецифічності стійких симптомів після лЧМТ.
📌 Діагностичний пошук повинен розділити або згрупувати симптоми, щоб обґрунтовано сформулювати діагноз, повідомити його пацієнту — з чіткою метою розробки раціонального біо-психо-соціо-екологічного плану лікування.
▪️Переваги описаного підходу показано на прикладі двох найчастіших скарг після лЧМТ – головного болю та запаморочення.
❗️Зазначено, що лЧМТ майже втричі збільшує ризик розвитку подальших психічних порушень.
▪️Відрізнити такі психічні стани, як тривога, депресія чи ПТСР від наслідків ЧМТ може бути складно через збіг симптомів.
📌 Автори узагальнили важливі відмінності для стійких симптомів після лЧМТ при ПТСР, генералізованому тривожному, депресивному, функціональному неврологічному та соматоформному розладах.
📌 Підкреслено, що через досі існуючу стигму навколо психіатричних діагнозів, більш імовірним є помилкове віднесення когнітивних змін на рахунок лЧМТ, а не потенційно виліковних психологічних або психіатричних причин.
❗️Сумний наслідок – відсутність вчасного належного доказового лікування. Це згодом погіршує результат терапії та прогноз психічного стану.
🖊 Наведено рекомендації щодо проведення обстеження та лікування з урахуванням нового підходу, який ставить людину з лЧМТ в центр діагностики та розробки раціонального і персоналізованого втручання.
➡️ Повний текст українською за посиланням
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням
❗️Стійкі симптоми після лЧМТ є поширеною проблемою.
Через втрату працездатності та соціального функціонування вона має серйозні наслідки як для травмованої особи, так і для суспільства в цілому.
▪️Незважаючи на відсутність у частини симптомів — таких як головний біль, запаморочення та когнітивні порушення — специфічності щодо травми головного мозку, термін «посткомоційний синдром» широко використовується для опису стійкості цих симптомів понад 3 місяці після лЧМТ.
📄 Автори статті Reframing postconcussional syndrome as an interface disorder of neurology, psychiatry and psychology стверджують, що клінічна та дослідницька практика для класифікації пацієнтів з лЧМТ була обмежена використанням синдромальних термінів.
▪️Це призводить до упереджень, які заважають пошуку основних причин симптомів — зокрема тих, які піддаються лікуванню.
▪️В статті узагальнено існуючу термінологію щодо лЧМТ і стійких симптомів після травми та розглянуто її обмеження та недоліки.
▪️Не маючи одного універсального опису, лЧМТ є складним станом із кількома потенційними патофізіологічними та психопатологічними процесами — і вони вимагають низки втручань багатьох спеціалістів.
▪️Авторами запропоновано новий підхід, зосереджений на патології та діагностиці на основі порушень, згідно з яким синдром стійких симптомів після лЧМТ лежить на стику між неврологією, нейрохірургією, психіатрією та психологією.
📌 Основою цього підходу є визнання неспецифічності стійких симптомів після лЧМТ.
📌 Діагностичний пошук повинен розділити або згрупувати симптоми, щоб обґрунтовано сформулювати діагноз, повідомити його пацієнту — з чіткою метою розробки раціонального біо-психо-соціо-екологічного плану лікування.
▪️Переваги описаного підходу показано на прикладі двох найчастіших скарг після лЧМТ – головного болю та запаморочення.
❗️Зазначено, що лЧМТ майже втричі збільшує ризик розвитку подальших психічних порушень.
▪️Відрізнити такі психічні стани, як тривога, депресія чи ПТСР від наслідків ЧМТ може бути складно через збіг симптомів.
📌 Автори узагальнили важливі відмінності для стійких симптомів після лЧМТ при ПТСР, генералізованому тривожному, депресивному, функціональному неврологічному та соматоформному розладах.
📌 Підкреслено, що через досі існуючу стигму навколо психіатричних діагнозів, більш імовірним є помилкове віднесення когнітивних змін на рахунок лЧМТ, а не потенційно виліковних психологічних або психіатричних причин.
❗️Сумний наслідок – відсутність вчасного належного доказового лікування. Це згодом погіршує результат терапії та прогноз психічного стану.
🖊 Наведено рекомендації щодо проведення обстеження та лікування з урахуванням нового підходу, який ставить людину з лЧМТ в центр діагностики та розробки раціонального і персоналізованого втручання.
➡️ Повний текст українською за посиланням
🧠🩶 З повагою, RecoWARy — Фахівцям/-чиням