Переклад "листування" про принципи тестування (див. передісторію та оригінальні посилання ось тут)

Частина 1.

👉 Тестування показує наявність дефектів, а не їх відсутність

👦🏻 Ігор:
Ну... а що, якщо під час тестування ми не виявили жодного дефекту (і їх дійсно не було)? Таке буває. Чому ж тоді тестування не може продемонструвати відсутність дефектів у такому випадку?

👨🏻 Олександр:
Коли ви говорите, що протестували програмне забезпечення, ви насправді маєте на увазі, що виконали обмежену кількість тестових сценаріїв за певних умов, з обраним набором даних та в межах певного часового обмеження.

Коли ви говорите, що дефекти відсутні, вам потрібно надати додаткову інформацію зацікавленій стороні: за яких умов і які докази ви маєте, щоб підтвердити свою точку зору. Що, якщо наступний тестувальник (або користувач) знайде дефект у тому самому сценарії та тій самій версії продукту — що, на вашу думку, ви зможете відповісти?

Згадайте тезу з книги Ніколаса Талеба:

«Вчені оглянули тисячі лебедів і дійшли висновку, що всі лебеді білі, поки не виявили... чорного лебедя»

Сучасні програмні системи є більш складними, ніж будь-коли; сучасні тестувальники програмного забезпечення не мають достатнього досвіду тестування і більше покладаються на автоматизацію та штучний інтелект. Тому стверджувати, що дефекти відсутні, в принципі небезпечно. Деякі дефекти лежать у квадранті невідомих невідомих.

наступна частина ➡️