Перед анонсованим тут інтерв’ю про те інвестиції в українську нерухомість, хочу поділитися кількома своїми думками про цей ринок. Головна особливість, як на мене те, що зараз у нас замість загальнонаціонального ринку - три паралельні реальності. І перша з них - прифронтові регіони.

У східних і частково центральних областях (зокрема Харківщина, Дніпропетровщина, Полтавщина) девелоперські плани сьогодні дуже стримані. Нові проєкти стартують рідко - здебільшого добудовуються ті, що були запущені до 2022 року. Забудовники уникають ризику, інвестори - теж.

Зате активно працює вторинний ринок. Попит на готове житло з ремонтом - стабільний. Це той сегмент, який люди обирають за впевненість: «заїхав і живеш». Такі об'єкти розкуповуються охочіше, адже все готове і зрозуміле, не треба чекати добудови.

Певне пожвавлення відчувається і в офісному сегменті. Попри періоди застою, пов’язані спочатку з ковідом, а потім і з війною, бізнес поступово повертається до офлайнового формату роботи. У деяких містах вже почали знову здавати офіси, які ще кілька років тому стояли порожніми.