☸️Панчатантра — джерело сюжетів української літератури

«Панчатантра» — це давньоіндійська збірка казок, написана між 100 р. до н.е. та 500 р. н.е. санскритом. Вона складається з п’яти розділів (тантр), кожен з яких містить повчальні історії про тварин, людей, дружбу, хитрість і моральний вибір.

Сюжети «Панчатантри» проникли в український фольклор через усну традицію та переклади іншими мовами, такими як перська чи арабська (наприклад, через «Калілу і Дімну», арабську версію «Панчатантри»). Багато казок, які мають схожість із сюжетами «Панчатантри», увійшли до української усної творчості. 🐇🐺🦊

У «Байках харківських» Сковороди можна знайти кілька сюжетів, які перегукуються із сюжетами "Панчатантри". Наприклад, «Собака і Вовк». У цій байці Собака, який живе в достатку при господарі, зустрічає Вовка, що виглядає голодним і нещасним. Вовк, дізнавшись про комфортне життя Собаки, спочатку заздрить йому, але, коли розуміє, що за це доводиться носити нашийник і терпіти неволю, відмовляється від такої «вигоди». Це сюжет з першої книги Панчатантри «Мітра-бгеда» або «Втрата дружби».

Відомий український байкар Леонід Глібов використовував мотиви та сюжети «Панчатантри» у своїх творах. Наприклад, його байка "Вовк та ягня" - це по суті переклад на українську одного з сюжетів Панчатантри.

Один із найяскравіших прикладів творчого використання сюжетів «Панчатантри» в українській літературі — це казка Івана Франка «Фарбований Лис». Франко переповів історію шакала Чандарави, яка міститься в першій тантрі «Втрата дружби». В оригіналі шакал, рятуючись від собак, випадково фарбується у синій колір і стає царем звірів. Франко адаптував цю історію до українського контексту, створивши власний варіант із лисом у головній ролі.

@paliturka / Підтримати