2025-08-30 02:02:28
Пан Едуард Андрющенко днями прочитав книжку "Розділена династія" від Локальної історії і майже добровільно написав відгук.
Передаю йому слово:
Дві київські сім'ї. Родичі. Мешкають за квартал одна від одної. При цьому вони (в кращому випадку) роблять вигляд, що не помічають одне одного. Якось дійшло і до бійки.
Навіть прізвище у них наче й спільне, але українською одних називають ШульгІними, а інших - ШульгИними. Перші відчували себе малоросами, другі - українцями. Про них, і загалом про кілька поколінь українських та російських діячів Києва - нова книга швейцарця Фабіана Бауманна.
Автор простежує історію династії протягом приблизно сотні років, по черзі фокусуючись то на Шульгиних, то на Шульгіних. І намагається зрозуміти, як та чому ті і ті зробили свій вибір.
Як від зацікавлення фольклором українці прийшли до ідеї незалежності? Чому Волинь на виборах голосувала за російських націоналістів? Які претензії були в поліції до капелюха Якова Шульгина? Як вихідцю з шанованої родини одружитися на двоюрідний сестрі? Як талановитий публіцист, в якому вже почали бачити лідера київських "єдинонєдєлімцев", виявився жінкою? Зрештою, що Шульгини та Шульгіни змогли сказати одне одному, живучи вже далеко від Києва, після того, як і ті, і ті програли більшовикам? Відповіді знайдете у книзі.
Автор - науковець, тому у тексті чимало посилань на джерела. Але у термінологію та теоретичну базу він не поринає - натомість розкриває тему, розказуючи історію.
Для когось із читачів це плюс, а для когось мінус - але Бауманн не виявляє симпатій в ідеологічному двобої Шульгіних та Шульгиних. Спокійно наводить аргументи тих та інших (але коли згадує нинішню війну - ця нейтральність зникає).
З умовних недоліків - думаю, наприкінці не завадило б трохи детальніше зупинитися на останніх десятиліттях життя Василя Шульгіна (там класна історія, як комуністи знімають його у пропагандистському фільмі, щоправда, це виходить за межі магістральної теми книжки).
Загалом сильна праця, яка є чимось більшим, ніж просто історія однієї династії.
#непозбувний_відгук_від_мого_чоловіка
Передаю йому слово:
Дві київські сім'ї. Родичі. Мешкають за квартал одна від одної. При цьому вони (в кращому випадку) роблять вигляд, що не помічають одне одного. Якось дійшло і до бійки.
Навіть прізвище у них наче й спільне, але українською одних називають ШульгІними, а інших - ШульгИними. Перші відчували себе малоросами, другі - українцями. Про них, і загалом про кілька поколінь українських та російських діячів Києва - нова книга швейцарця Фабіана Бауманна.
Автор простежує історію династії протягом приблизно сотні років, по черзі фокусуючись то на Шульгиних, то на Шульгіних. І намагається зрозуміти, як та чому ті і ті зробили свій вибір.
Як від зацікавлення фольклором українці прийшли до ідеї незалежності? Чому Волинь на виборах голосувала за російських націоналістів? Які претензії були в поліції до капелюха Якова Шульгина? Як вихідцю з шанованої родини одружитися на двоюрідний сестрі? Як талановитий публіцист, в якому вже почали бачити лідера київських "єдинонєдєлімцев", виявився жінкою? Зрештою, що Шульгини та Шульгіни змогли сказати одне одному, живучи вже далеко від Києва, після того, як і ті, і ті програли більшовикам? Відповіді знайдете у книзі.
Автор - науковець, тому у тексті чимало посилань на джерела. Але у термінологію та теоретичну базу він не поринає - натомість розкриває тему, розказуючи історію.
Для когось із читачів це плюс, а для когось мінус - але Бауманн не виявляє симпатій в ідеологічному двобої Шульгіних та Шульгиних. Спокійно наводить аргументи тих та інших (але коли згадує нинішню війну - ця нейтральність зникає).
З умовних недоліків - думаю, наприкінці не завадило б трохи детальніше зупинитися на останніх десятиліттях життя Василя Шульгіна (там класна історія, як комуністи знімають його у пропагандистському фільмі, щоправда, це виходить за межі магістральної теми книжки).
Загалом сильна праця, яка є чимось більшим, ніж просто історія однієї династії.
#непозбувний_відгук_від_мого_чоловіка