Отже, "Заклад" Джона Гарвуда - це сучасна підробка стилізація під готичний вікторіанський роман, але з ⡅⠃⣐⠤⢉⠙⢅⠆⡢⠔⠓⢆ мотивами та написана чоловіком.

Першу половину книжки я була в захваті: тут справді кайфово передана атмосфера. Подекуди періщить злива, і це аж фізично відчуваєш; маєток на краю урвища; маленька кімнатка, у якій героїня всю зиму читає книжки; канделябри і різьблені меблі - та інші стандартні атрибути таких готичних книжок. Описано переконливо, все, як ми любимо.

Додаємо сюди те, як постаралася перекладачка - текст ллється, як пісня, і це дуже пасує книжці: я кілька разів ловила себе на кайфуванні від того, яка ж у нас красивенна мова.

Сірясте світло соталося крізь заґратоване віконце; шиба за ґратами була каламутна, із патьоками вільги.
Закурені стіни не розтанули, водяве світло за вікном не виблякло, жарини й досі стиха потріскували й димували в каміні.
Спершу нас почасти захищав від вітру будиночок, але полум'я ліхтаря все одно несамовито миготіло, розжарене скло сичало й шипіло, поки ми брьохали.

А ще готичності додає сам сюжет: моторошно, несподівано й стрьомно.

Починалося все з трилерно-детективної, чи навіть трохи горорної зав'язки: героїня прокидається у клініці для психічно хворих. Вона впевнена, що її звуть Джорджина і може переказати своє минуле, наче все ок. Але всі кажуть, що вона Люсі: саме так вона представилася, коли прийшла в клініку. Та й справжня Джорджина спокійно собі живе з її батьками та родичами. WTF?

Героїня перестає керувати своїм життям та бути впевненою сама в собі: що з її пам'яттю, і хто ж вона насправді? В клініці її наче й не утримують силою, але водночас ніяк не дають піти. Це дуже моторошно й цікаво.

Втім в другій половині книжки все скочується трохи в санта-барбару та нагромадження любовних страждань. А в фіналі автор махнув рукою, типу "та блін, задовбало це писати, беріть шо є". Врешті фінал вийшов зовсім не трилерним (втім, може такого й не задумувалося?), а награно-драматичним та попсовим.

Дочитала і задумалася: автор, звісно, молодець, що так переконливо стилізував текст під вікторіанські романи. Але зрештою навіщо нам читати сучасну підробку вікторіанського роману, якщо є справжні?

На 650 гривень повної ціни ця книжка точно не катить. 392 грн за акцією - якраз її справедлива ціна. Не шкодую, що прочитала, і другу книжку автора також читатиму. Але й до захвату не дотягує: дуже атмосферний, але цілком прохідний симпатичний роман на один-два вечора, коли хочеться типової готики, похмурості та камінів.

#непозбувний_відгук