Оце поки ще не дочитав «Бомонд на краю імперії», але для себе цікавий епізод викроїв. Мейгіл Фавлер пишучи про постановку "Диктатури" Микитенка, що ставилася у "Березолі" підмічає, як Курбас зобразив селян-кулаків з маленьками хатинками, а потім самого Курбаса зобразили на шаржі в такому ж ключі. Шаржу звісно в книзі нема, але його можна знайти на сайті "Перцю". Шарж на Курбаса та інших членів "Березолю" з'явився 1933 року, за три роки після "Березільської" постановки, і супроводжувався текстом Костя Буревія про десятиріччя театру, де зринають постаті театральних вистав, багато з яких належать перу Миколи Куліша. Там звісно критика і смішне, бо дісталося навіть Вадиму Меллеру за Амура, що він "його як підсвинка показав глядачеві..."