Останнім часом відчуваю цікаву комбінацію.

З одного боку — є бажання діяти.
Є цілі, є чітка стратегія, розуміння, для чого я тут і що хочу сказати.
А з іншого — тіло і мозок говорить інше - "давай не зараз".

Раніше в такі моменти я одразу себе збирала докупи, тиснула, шукала в чому “не так”.
А зараз — просто

дозволяю собі прожити.
Без напруги. Без примусу. Без плану.
↩️

✔️Можу переглядати серіал весь день.
Можу бродити по ТЦ безцільно.
Або просто сидіти в тиші й нічого не робити.

Мені не подобається слово "вигорання" і я не використовую його вже давно в своєму лексиконі.

Для мене це про перехід. Точка зупинки, де не треба бути сильною. Де треба віддатись і прийняти .

І я приймаю.🤳
▪️▪️▪️▪️▪️▪️▪️▪️
Ділюсь цим не для драми. А щоб між рядків ви впізнали себе.
І дозволили собі трохи більше м’якості.

Ми не зобов’язані бути продуктивними щодня.
Ми маємо право просто жити. Навіть коли все розписано і стратегія на червень готова 💾

#спостереженнявголос