Особисте.
Як перед Богом.

…

Братику, серед тисяч смертей, які оточують нас щодня, я постійно згадую тебе.

Твою усмішку.
Твою наполегливість.
Твою харизму.

…

Зараз чимало людей користуватимуться твоїм іменем.

Господь їм суддя.

Але ж Ти стовідсотково знаєш тих, хто особисто забирав тебе із Самарського моргу.
А також переодягав у «парадку».

Я та Ростик. А також твої пацани.

Ані депутати, ані волонтери, ані вся та наволоч, що тоді зібралася біля твого тіла у церкві, а зараз – біля твого імені.

Усі ці люди, що досі імітують «дотичність» до Великого Лицаря.

…

Братику, ти знаєш, хто є ті двоє хлопців, котрі коридорами влади вибивали для тебе «Зірку» Героя України.

Тобі відомо все.
Бо ти дивишся на нас із небес.

…

Сумую за тобою, Брате.