🚀 “Осколки честі” Лоїс Макмастер Буджолд. Лицарська космічна опера найвищого ґатунку #2

Я часто чув, як “Осколки честі” порівнювали з романтичним фентезі і можу точно сказати, що нічого спільного з цим жанром книга, як і вся серія, не має. Тут точно відсутні всі ці нескінченні зламано-зіпсовані принци в дворах шипів і троянд та 100500 сцен сексу, які авторка підглянула на безкоштовній версії відповідного сайту.

Натомість, в цій книзі є тепла, добра та трохи наївна романтична історія в стилі лицарських романів та, можливо, трохи схожа на “Ромео і Джульєтту”. Але герої тут дорослі, вони мають життєвий досвід та власні переконання. Так, вони страждають від неможливості бути разом, бо в них є борги та обовʼязки, але водночас вони змінюються та постійно діють для того, щоб жити разом. Це складний та ризикований шлях, який від обох потребує змін але водночас не примушує їх повністю відмовитися від себе та своїх переконань. Фактично це історія двох дуже самотніх людей, яких один в одному в першу чергу приваблюють риси характеру та морально-етичні якості.

Ця романтична лінія є основною всього сюжету книги й вона дуже важлива для всієї серії, можна сказати, що вона є фундаментом на якому потім письменниця побудувала весь неймовірний всесвіт “Саги про Форкосіґанів.”

Персонажі виписані чудово, як головні герої так і другорядні. Були моменти, коли я переймався долею лейтенанта Куделки або схибленого сержанта Ботарі більше, ніж долею Корделії чи Форкосіґана. Ближче до фіналу книги в мене склалося враження, що я знаю їх все життя й особисто був поруч з ними на чужій планеті, де вперше зустрілися бетанка Корделія та барраярець Арал Форкосіґан. Потім разом з Корделією був в полоні на барраярському космічному кораблі, відволікав космічний флот барраярців та намагався спіймати заколотників разом з Форкосіґаном. Також в книзі чудові антагоністи, в кількох сценах мені взагалі здалося, що авторка вклала в них більше зусиль та таланту ніж в головних героїв. Їй вдалося без надмірно жорстоких та гидких подробиць так описати одного антагоніста, що мені весь час хотілося особисто задавити цього збоченого мерзотника голими руками.

Колись давно я читав частину книг “Саги про Форкосіґанів”, не за порядком читання, і вважав, що цю книгу теж читав. Але, як виявилося ні, й тільки зараз завдяки всім подіями в цій книзі я почав краще розуміти особливості сюжету наступних книг, принаймні тих, які я читав.

Книга читається легко, тут є легкий смішний гумор, пригоди на інших планетах, космічні бої, інтриги та заколоти. Кожна глава написана так, що в ній обовʼязково щось відбувається, динаміка висока й нудьгувати мені не довелося. Мало того, більшість глав завершуються так, що хочеться негайно прочитати наступну, щоб дізнатися, що ж там відбулося, чи як герої виплуталися зі складної ситуації. Романтична лінія органічно проходить крізь всі пригоди головних героїв, інколи виходячи на перший план, щоб потім знову поступитися місцем важливішим подіям.

Окремо хочу сказати про ілюстрації - вони просто шикарні, чорно-білі з гарними вайбами класичної фантастики. Кожна ілюстрація в книзі підкреслює ті чи інші важливі сцени. Я отримав справжню насолоду роздивляючись різні деталі ілюстрацій та порівнюючи їх з написаною сценою. Просто кайф, як і переклад. За весь час я взагалі не знайшов жодного слова, фрази чи терміну які викликали б в мене питання.

Можу чесно сказати, що я гарно відпочив з цією книгою. Легка класична пригодницька фантастика з милою, трохи наївною та доброю романтикою, купою пригод, гарною динамікою й неочікуваними поворотами сюжету. Дякую видавництву “Апріорі” за надану книгу і вже очкую продовження, яке буду обовʼязково читати. Наскільки я памʼятаю в продовженні фокус оповіді змістився в бік пригод, космічних боїв, наукової фантастики та протистояння різних фракцій, як Барраяру так і інших зоряних систем.

#КаджитЧитає #НФ #ОсколкиЧесті #СагаПроФоркосіґанів #ЛоїсБуджолд

📱 Ютуб-канал “Три кванти опівночі” |🤑 Підтримка каналу