🚀 “Осколки честі” Лоїс Макмастер Буджолд. Лицарська космічна опера найвищого ґатунку #1

Головною особливістю космоопери 1920-1930 років, коли жанр тільки почав формуватися, було поєднання фантастичних та архаїчних елементів. Наприклад: демократія та феодалізм, космічні кораблі та зброя у вигляді мечів та арбалетів, ядерні двигуни у технічно відсталих суспільствах феодального строю тощо. Космоопера в ті часи була суто розважальним жанром, а книги часто мали низьку якість тексту. Часто це були лицарські романи в обгортці космічної опери. Згодом це стало не основою творів, а скоріше саме стилістикою, яку використовували найвидатніші автори, такі як Урсула Ле Гуїн, Френк Герберт або Семюел Ділейні. Саме вони додали цьому логіки та навіть наукового, соціального та економічного обґрунтування. На мій погляд, суттєві зміни в жанрі космічної опери почалися десь з 60-х років, можливо навіть ближче до 70-х. Космічна опера все частіше та частіше стала отримувати елементи справжньої наукової фантастики, від наукових теорій до кібер- та біотехнологій. І однією з тих, хто найбільше вплинув на розвиток жанра космічної опери стала американська письменниця-фантастка Лоїс Макмастер Буджолд, яка за життя отримала 4 премії та 10 номінацій на «Г'юго» за найкращий роман, а також отримала премію “Гросмейстер фантастики”.

Її роман “Осколки честі” став першим романом відомої в усьому світі серії космічної опери “Сага про Форкосіґанів”. В цій книзі, як і у всій серії, письменниця зберегла атмосферу лицарського роману та архаїчні елементи, але логічно все обґрунтувала і додала справжню наукову фантастику: розвинуті технології, космічні баталії та елементи соціальної й навіть філософської фантастики. Й все це дуже органічно поєднано між собою в створеному письменницею світі. Тому існування поруч планет з демократією таких як Колонія Бета, та Барраяра, де панує монархія та модернізована феодальна система не викликають питань у читача. Кожен світ або планета мають свої сильні та слабкі сторони. Десь більше розвинуті науки та технології, є демократія, яка гарантує права та свободи, але водночас це робить такі світи схожими на сучасну Європу - нерішучими, повільними, слабшими у війні. А той же Барраяр може поступатися технологіями або розвитком наук, але там більше рішучості, військової підготовки та готовності дати військову відсіч або напасти першими. Водночас кастова та політична система Барраяра схожі на поле бою, що часто призводить до заколотів та громадянських війн які послаблюють барраярців.

В першій книзі письменниця дає лише нарис світу, де людство давно же розселилося по різним планетам, і фактично в сюжеті згадуються Колонія Бета, Барраяр та Ескобар - багата система з багатьма точками доступу “червоточин”, якими літають космічні кораблі. Головна героїня книги, Корделія Нейсміт, бетанка та науковиця і завдяки цьому протягом всієї книги ми багато дізнаємося про розвиток науки та різні наукові досягнення й технології. Причому часто це демонструється одразу на ситуативних прикладах. Бетанські технології дійшли до того рівня, який дозволяє штучно вирощувати дітей, або після поранення зібрати людину буквально по частинам, замінивши її нервову систему на штучну. А головний герой книги, лорд Арал Форкосіґан - аристократ та офіцер армії Барраяру, вихований в традиціях своєї планети. Вони обидва з дуже різних світів і завдяки цьому я, як читач, дуже добре розумів всі особливості життя в різних зоряних системах, відмінності виховання, мислення, культури та ставлення до навколишнього світу. Можна сказати, що вже ближче до середини книги я розумів як живуть бетанці та барраярці, які технології використовують, в чому вони схожі або навпаки, дуже різні.

#КаджитЧитає #НФ #ОсколкиЧесті #СагаПроФоркосіґанів #ЛоїсБуджолд

📱 Ютуб-канал “Три кванти опівночі” |🤑 Підтримка каналу