Осінній вечір крив ліси соснові
І келію в облозі цвіркунів;
Сотався понад нами вічний спів,
І дім буття ставався у розмові.

А замість тих, споріднених по крові,
Я друга мав старого в однині —
І зірка відбивалась у вікні,
І вірші на столі лежали нові.

Весною чай жасминовий наш пах,
До цвіркунів приєднувався Бах,
До сполохів — тендітні сарабанди.

І ти сказав тоді: «Візьми цей тон,
Створи легкий і чистий, мов троянди,
Ажурний, ніби сніг, сонетний сон».

✍️📚 Костянтин Москалець

Ідеальний сонет для останньої суботи осені. Можна починати чекати весну. 😴

👩‍🎨🎨 Зеновій Флінта «Мелодія Баха (Айзенах)», 1975

Наведу одну цитату про творчість Флінти, яка, здається, дуже перегукується зі світоглядом Москальця. Є якийсь між ними зв'язок, окрім Баха:

Флінта спонукає глядача до роздумів про вічність і незбагненність швидкоплинного життя, змушує пережити мить не¬повторного стану душі. Митець любив повторювати: «Важливо, щоб речі і світ постійно обіцяли нам розповісти щось нове».