Ось воно. Ось чому я проти тортів і свічок. Я не хочу загадувати ніяких бажань. Мені двадцять два, і це перший день народження, коли я не знаю, чого бажати. Єдине бажання, яке я загадувала протягом усього життя, не здійснилося. Усе. Закрили тему. Роками я потай сподівалася, що можу якось на це впливати, однак тепер усвідомлюю: ні, не можу й ніколи не могла.

Мета мого життя – щоб мама була жива й щаслива – виявилася нічого не вартою. Усі ці роки, упродовж яких я була зосереджена тільки на ній, увесь цей час, який я витритила, силкуючись якнайкраще їй догодити кожним своїм рухом і навіть думкою, не мали ніякого сенсу. Бо її вже немає.

Я відчайдушно намагалася пізнати й зрозуміти свою матір – що її засмучує, а що робить щасливою тощо, тощо, тощо – замість того, щоб пізнавати себе. Без мами я не знаю, чого хочу. Не знаю, що мені потрібно. Не знаю, що мені потрібно. Не знаю, хто я. І звісно ж, не знаю чого бажати.

просто ❤️‍🩹

📖 "Я рада, що моя мама померла" Джаннетт Маккерді