
2025-09-12 12:49:30
Олександр Мартинюк vs Владислав Дубінчак
⚽️ Частина 1: Гра в атаці
Чому замість Миколенка довикликали саме Дубінчака, а не Мартинюка, що вже навіть встиг дебютувати проти Нової Зеландії?
Головна проблема сприйняття якостей футболістів минулорічної Олександрії - це сонцесяйність Руслана Петровича. Він наче цар Мідас перетворює на золото все, до чого торкається. Торкнувся до Мартинюка - значить, це видатний футболіст. Декілька разів дискутував із прибічниками сонцесяйної політичної партії, і переважна більшість не може пояснити набір робочих інструментів лідера їхнього культу. Це й провокує бабусь на лавочках біля будинків наділяти футболістів міфічними екстраздібностями, які в тих гравців можуть бути відсутні взагалі.
Якщо порівнювати з динамівською структурою атаки, то Мартинюк за функцією ближчий до Кабаєва - без фінального продукту. Радар тому підтвердження, там повний розйоб.
Від кого більше шансів отримати якусь гіпотетичну користь у матчі проти Азербайджану? Від того, хто є невід’ємною частиною атакувальної гри своєї команди (Дубінчак), чи того, хто майже не дотичний через структуру, де голкіпер був головним плеймейкером команди (Мартинюк)? Тому розумію пріоритет штабу Реброва при виборі. Якби не був доступним Дубінчак, то, швидше за все, наступним у черзі був би саме Олександр від безвиході.
Одразу скажу, що швидше повірю в Зінченка як лівого захисника, ніж у вихід Дубінчака в старті (навіть на Азербайджан). Цілком можливо, що Влад відсидить обидві гри на лавці. Навряд би гравця, на якого розраховують у грі проти Франції, не запрошували навіть у резервний список. Тож Влад - опція номер два максимум. Тобто людина для лавки, а не в старт. Другий матч важливіший для турнірної таблиці, бо фактично все одно, чия дупа буде страждати зліва проти Франції. Там і з Миколенком оптимізму було б небагато.
Не знаю, чи варто ще щось коментувати, окрім двох метрик:
- Дубінчак залучався в минулому сезоні УПЛ до 6.61/90 ударних атак, Мартинюк - до 3.77/90.
- Дубінчак брав участь у 0.99/90 гольових атак Динамо, в той час як Мартинюк долучався до гольового ланцюжка раз на три матчі (0.33/90).
Архітектура футболу сонцесяйного не передбачала активного залучення Мартинюка, тому жодної гостроти попереду:
• лише один створений момент раз на три матчі (0.33/90), xA цих моментів (0.02) свідчить, що це якісь передачі під удар із 20-25 метрів від воріт;
• ключова передача (тегають переважно передачі під удар в дотик) проходила раз на шість поєдинків;
• жалюгідна точність кросів (14.3%), що в підсумку означала лише 1 (!) точний крос раз на три матчі (0.36/90).
Тому особисто мені цікаво зараз спостерігати за «Металістом 1925» та тим, як розвивається Мартинюк в іншій парадигмі.
Входження до штрафного, катбеки чи глибокі передачі в межах 20-метрового радіуса від воріт суперника - скрізь солідна перевага Дубінчака. Бо в Олександрії майже не було передач від лицьової від лівого захисника. У «МХ1925» це має змінитися, бо там голкіпер не є найпомітнішим гравцем на полі. Плюс немає Кравченка, щоб штампував кроси монопольно.
Вражає інше - навіть вдалих обведень у Дубінчака втричі більше, хоча Влада важко назвати вправним дриблером. На фоні Мартинюка він - Роберто Карлос. Тому Дубінчак виглядає більш аргументованим вибором, щоб вийти з лавки на останні 20 хвилин у другому матчі з Азербайджаном, якщо Зінченко стане порожнім фізично.
Дубінчак помилявся у матчі з «Пафосом»? У нього принаймні були ці матчі. Мартинюк на єврокубковому рівні досі не верифікований. Тому немає гарантій, що проти Пафоса не помилявся би.
#ДКмікроскоп #Дубінчак #Мартинюк #УПЛ
⚽️ Частина 1: Гра в атаці
Чому замість Миколенка довикликали саме Дубінчака, а не Мартинюка, що вже навіть встиг дебютувати проти Нової Зеландії?
Головна проблема сприйняття якостей футболістів минулорічної Олександрії - це сонцесяйність Руслана Петровича. Він наче цар Мідас перетворює на золото все, до чого торкається. Торкнувся до Мартинюка - значить, це видатний футболіст. Декілька разів дискутував із прибічниками сонцесяйної політичної партії, і переважна більшість не може пояснити набір робочих інструментів лідера їхнього культу. Це й провокує бабусь на лавочках біля будинків наділяти футболістів міфічними екстраздібностями, які в тих гравців можуть бути відсутні взагалі.
Якщо порівнювати з динамівською структурою атаки, то Мартинюк за функцією ближчий до Кабаєва - без фінального продукту. Радар тому підтвердження, там повний розйоб.
Від кого більше шансів отримати якусь гіпотетичну користь у матчі проти Азербайджану? Від того, хто є невід’ємною частиною атакувальної гри своєї команди (Дубінчак), чи того, хто майже не дотичний через структуру, де голкіпер був головним плеймейкером команди (Мартинюк)? Тому розумію пріоритет штабу Реброва при виборі. Якби не був доступним Дубінчак, то, швидше за все, наступним у черзі був би саме Олександр від безвиході.
Одразу скажу, що швидше повірю в Зінченка як лівого захисника, ніж у вихід Дубінчака в старті (навіть на Азербайджан). Цілком можливо, що Влад відсидить обидві гри на лавці. Навряд би гравця, на якого розраховують у грі проти Франції, не запрошували навіть у резервний список. Тож Влад - опція номер два максимум. Тобто людина для лавки, а не в старт. Другий матч важливіший для турнірної таблиці, бо фактично все одно, чия дупа буде страждати зліва проти Франції. Там і з Миколенком оптимізму було б небагато.
Не знаю, чи варто ще щось коментувати, окрім двох метрик:
- Дубінчак залучався в минулому сезоні УПЛ до 6.61/90 ударних атак, Мартинюк - до 3.77/90.
- Дубінчак брав участь у 0.99/90 гольових атак Динамо, в той час як Мартинюк долучався до гольового ланцюжка раз на три матчі (0.33/90).
Архітектура футболу сонцесяйного не передбачала активного залучення Мартинюка, тому жодної гостроти попереду:
• лише один створений момент раз на три матчі (0.33/90), xA цих моментів (0.02) свідчить, що це якісь передачі під удар із 20-25 метрів від воріт;
• ключова передача (тегають переважно передачі під удар в дотик) проходила раз на шість поєдинків;
• жалюгідна точність кросів (14.3%), що в підсумку означала лише 1 (!) точний крос раз на три матчі (0.36/90).
Тому особисто мені цікаво зараз спостерігати за «Металістом 1925» та тим, як розвивається Мартинюк в іншій парадигмі.
Входження до штрафного, катбеки чи глибокі передачі в межах 20-метрового радіуса від воріт суперника - скрізь солідна перевага Дубінчака. Бо в Олександрії майже не було передач від лицьової від лівого захисника. У «МХ1925» це має змінитися, бо там голкіпер не є найпомітнішим гравцем на полі. Плюс немає Кравченка, щоб штампував кроси монопольно.
Вражає інше - навіть вдалих обведень у Дубінчака втричі більше, хоча Влада важко назвати вправним дриблером. На фоні Мартинюка він - Роберто Карлос. Тому Дубінчак виглядає більш аргументованим вибором, щоб вийти з лавки на останні 20 хвилин у другому матчі з Азербайджаном, якщо Зінченко стане порожнім фізично.
Дубінчак помилявся у матчі з «Пафосом»? У нього принаймні були ці матчі. Мартинюк на єврокубковому рівні досі не верифікований. Тому немає гарантій, що проти Пафоса не помилявся би.
#ДКмікроскоп #Дубінчак #Мартинюк #УПЛ