Окремі представники читацької громадськості питають, а чи не слабо мені оприлюднити свою інтимну фотографію, щоби порівняти мене та Шабуніна?

Не питання. Будь ласка – порівнюйте. Інтим повний, бо моя фотографія зроблена в «сірій» зоні, де наш взвод за місяць просунувся на 2 км, ховаючись від ворожих дронів у кронах дерев.

Може я не настільки красивий, як Шабунін, але треба все ж таки взяти до відома, що я на 20 років від нього старший і, на відміну від нього, практично інвалід – незадовго перед повномасштабною війною в мене трапилась травма на парашутних стрибках, внаслідок чого праву руку в плечовому суглобі в Інституті травматології буквально прикручували титановими анкерами. Саме через це мені важко прицільно стріляти з АК, натомість улюбленою зброєю були гранатомет РПГ-7В і кулемет ПКМ.

Моя фотографія зроблена в липні 2022 року в точці з координатами 46°42'05.3"N 32°09'07.3"E перед нашим наступом на с.Правдине Херсонської області. Фотографував мій товариш (можливо, один з найближчих армійських друзів) Сергій Нянько, який за два роки по тому, 6 липня 2024-го, загинув під Нью-Йорком разом з Санею Першиним (також з мого взводу) та Ігорем Воронкою.

А в якому сортирі робив селфі Шабунін, який півтора року фіктивно рахувався в моїй бригаді, жодного разу не з’явившись у своєму підрозділі, – нехай розкаже він сам.