Облу́да

1) Удавання, лицемірство задля обдурювання; обман.
2) Про нещиру людину; лицемір (розм.).
3) Те, що відчувається, уявляється, привиджується; примара.
4) Зовнішній вигляд; оболонка (діал.).

Приклади:
1) Тоді .. нарешті перестануть [люди] брехати, лицемірити, ставити ближньому підніжки, красти. Ні фальші, ні облуд. (В. Чемерис)
2) Де він пропадав, облуда кручений, не знаю. (І. Цюпа)
3) Мені здавалося, що в той вечірній присмерк на мене нахлинула якась облуда. (М. Чабанівський)
4) Ти помиляєшся, мамо. Я ж бачу: він так шанує, так жаліє, так кохає тебе. – “Шанує”, “жаліє”, “кохає” саму облуду мою. (Л. Яновська)

#слово

Балакаємо українською