2025-08-06 02:02:30
ну, ми тут з вами, здається, цієї ночі не спим, тому тримайте відгук…
«Беладона» Адалін Ґрейс або як я опинилась у готичній казці
#відгуки
📕 це дуже «смачна» історія з точки зору атмосфери. якщо ви дивились\читали Бріджертонів та хотіли перенестись в той антураж — отакі ж емоції викликає «Беладона».
✨коротко про сюжет:
головна героїня нарешті (!) без алергії на сукні, а хоче бути прийнятою до вищого суспільства та мати бездоганні манери (мені було цікаво нарешті почитати не про badass girl, яка всім бʼє морди за кривий погляд). але є проблемка. усе життя поруч із нею крокує Смерть, який заважає її лишитись на одному місці надовго. спочатку він забрав її батьків, а потім вона була змушена міняти будинок за будинком через скору кончину своїх опікунів. Сіґна щиро ненавидить цього нелюда, адже переконана, що він це робить навмисне.
➗тепер до моїх вражень: я в захваті від героїні, в захваті від Смерті та від детективної лінії. вона справді була класна (але тут попереджу, що я не читачка детективів, тому не знаю чи все за законами жанру). а романтика! ти спочатку читаєш, читаєш, а потім — бах і «мама, я закохана в Смерть». я не зрозуміла як це сталось, але дуже зацінила зусилля авторки))
➗ще з плюсів: це роментезі, в якому інші події, окрім розвитку любовної лінії однаково важливі для добробуту головної героїні. тобто, наприклад, не просто всі хочуть вбити Сіґну — і у випадку успіху, очевидно, не буде ніякого кохання. тут це набагато глибше: гг намагається зрозуміти своє коріння, свої справжні бажання, хто вона, власні страхи та сили, силу родинних звʼязків, наскільки для неї важливо подобатись іншим та інше.
✨один великий мінус, після якого я б відклала книгу, якби Смерть не був власне Смертю: він знає Сіґну з її двомісячного віку. бо, власне, він же і забрав її батьків. з того часу він спостерігав за дівчиною з цікавості та інших причин (не романтичних). якби він був просто людиною, а не іншою істотою, в якої час тече інакше, інша мораль і так далі — це було б просто гидко. але він, слава богам, не грумив її, не спілкувався з нею маленькою, просто інколи дивився на неї і такий «о, це та дитина, прикольно».
✨кінцівка! люди і нелюди, відьми й відьмаки, я хочу продати душу за другу частину українською (мені дуже лінь останнім часом читати англійською). так зачепити — це ще треба зуміти. ну класно, нічого не додаси.
✨отож, висновок: на мій смак — це дуже особлива історія з унікальним світом, прикольними персонажами та хорошим авторським стилем й атмосферою.
⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️
«Беладона» отримує 5\5 казаночків та моє серденько!
є тут ті, хто вже читав другу частину? розкажіть: зайшло чи ні? без спойлерів тільки!
«Беладона» Адалін Ґрейс або як я опинилась у готичній казці
#відгуки
📕 це дуже «смачна» історія з точки зору атмосфери. якщо ви дивились\читали Бріджертонів та хотіли перенестись в той антураж — отакі ж емоції викликає «Беладона».
✨коротко про сюжет:
головна героїня нарешті (!) без алергії на сукні, а хоче бути прийнятою до вищого суспільства та мати бездоганні манери (мені було цікаво нарешті почитати не про badass girl, яка всім бʼє морди за кривий погляд). але є проблемка. усе життя поруч із нею крокує Смерть, який заважає її лишитись на одному місці надовго. спочатку він забрав її батьків, а потім вона була змушена міняти будинок за будинком через скору кончину своїх опікунів. Сіґна щиро ненавидить цього нелюда, адже переконана, що він це робить навмисне.
➗тепер до моїх вражень: я в захваті від героїні, в захваті від Смерті та від детективної лінії. вона справді була класна (але тут попереджу, що я не читачка детективів, тому не знаю чи все за законами жанру). а романтика! ти спочатку читаєш, читаєш, а потім — бах і «мама, я закохана в Смерть». я не зрозуміла як це сталось, але дуже зацінила зусилля авторки))
➗ще з плюсів: це роментезі, в якому інші події, окрім розвитку любовної лінії однаково важливі для добробуту головної героїні. тобто, наприклад, не просто всі хочуть вбити Сіґну — і у випадку успіху, очевидно, не буде ніякого кохання. тут це набагато глибше: гг намагається зрозуміти своє коріння, свої справжні бажання, хто вона, власні страхи та сили, силу родинних звʼязків, наскільки для неї важливо подобатись іншим та інше.
✨один великий мінус, після якого я б відклала книгу, якби Смерть не був власне Смертю: він знає Сіґну з її двомісячного віку. бо, власне, він же і забрав її батьків. з того часу він спостерігав за дівчиною з цікавості та інших причин (не романтичних). якби він був просто людиною, а не іншою істотою, в якої час тече інакше, інша мораль і так далі — це було б просто гидко. але він, слава богам, не грумив її, не спілкувався з нею маленькою, просто інколи дивився на неї і такий «о, це та дитина, прикольно».
✨кінцівка! люди і нелюди, відьми й відьмаки, я хочу продати душу за другу частину українською (мені дуже лінь останнім часом читати англійською). так зачепити — це ще треба зуміти. ну класно, нічого не додаси.
✨отож, висновок: на мій смак — це дуже особлива історія з унікальним світом, прикольними персонажами та хорошим авторським стилем й атмосферою.
⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️
«Беладона» отримує 5\5 казаночків та моє серденько!
є тут ті, хто вже читав другу частину? розкажіть: зайшло чи ні? без спойлерів тільки!