Нон-фікшн від психолога про те, чому не дуже корисно жити минулим чи майбутнім та як таки почати жити тут і зараз

«Оверсинкінг»
Нік Трентон
3-/5

Про що книга коротко в тезах:
• Нік Трентон ділить людей на проактивних (тих, що несуть відповідальність за життя та самі собі створюють потрібні обставини) та реактивних (тих, хто чекає з моря погоди). Автор лагідно натякає, що треба прагнути до проактивності та дає поради, як це робити
• про істину всіх істин: ми маємо приймати те, що є поза нашим контролем, і рішуче діяти задля того, щоб змінити ті обставини, які можливо змінити
• про усвідомлене мислення vs позитивне мислення (спойлер: автор сильно «за» саме усвідомлене мислення та надає декілька технік для тренування навички)
• про життя теперішнім моментом, про пʼять почуттів як пʼять якорів, які допомагають закріпитись тут і зараз на противагу занепокоєнню щодо минулого чи майбутнього, якє тільки дає якусь ілюзію вирішенню проблем
• і про багато іншого

Субʼєктивно.
В цій книзі описана база, з якою стикаєшся з перших сесій психотерапії. Більшості з читачів швидше за все будуть знайомі тейки наведені автором, проте якщо читати без упереджень і з відкритим серцем, багато чого може бути корисним. Треба зазначити, що особисто мені далеко не всі думки автора відгукнулись, проте це породило цікаві сперечання на берегах книги, що насправді зробило процес читання цікавішим

Що викликало запитання:
• автор періодично радить «дистанціюватися від почуттів» [від емоцій — окей, від почуттів — не погоджуюсь]
• автор багато говорить, про те, що «найгірше трапляється дуже рідко» [в контексті хардкорного життя в Україні це трохи не працює]
• автор трохи вирвано з контексту пропонує позбутися прагнення досконалості [прагнення досконалості — достатньо індивідуальне питання, для когось це суцільна тривожність, а для когось — робоча рушійна сила]
• Трохи викликає запитання це формулювання:
Гуру із самодопомоги часто пропонують self-love — любов до себе як ліки від самокритики, але вам не обов'язково любити себе
• Ну і під кінець голос автора починає звучати навіть трошки зверхньо:
Ви розумієте, що хороші люди здатні на погані вчинки, а погані люди на хороші вчинки і що теперішній момент плинний, а отже, хто ви такі, щоб переривати його своїми наративами та судженнями?

Також треба зазначити, що цей нонфік не схожий на інший тим, що тут майже немає якихось цікавих життєвих прикладів з психотерапевтичної практики, а оповідь побудована виключно на порадах, які в свою чергу не підкріплені посиланнями на дослідження. Крім того автор в своїх роздумах часто розглядає тільки одну сторону медалі, трохи викривлюючи дійсність

На цьому все💚
#зк_відгук