Ніч Мертвих / Ніч Усіх Святих, острів Ханіціо, Мексика 🇲🇽1955.
Фото: Ектор Гарсія

«На цьому кладовищі без могил, де їхні рідні спочивають в останньому сні, жінки з села зібралися на чування — залишаються до світанку, єднаючись із ними у тиші й молитві. Коли розвидниться, вони розділять між собою страви, принесені як дари для померлих.
У цьому родинному обряді, який знову збирає докупи живих і мертвих, немає місця для смутку.
Бо жива людина — це лише смерть, відкладена в часі. Вона має відпустити земне, звільнитися від туги за примарними радощами світу. Вона повинна навчитися приймати смерть, якщо прагне навчитися жити. Тоді вона стане “подібною до ангелів”».

(З книги «Le Mexique que j’aime / Мексика, яку я люблю» Макс-Поля Фуше, Андре Кампа та Арпада Ельфера, 1968).