2024-08-01 12:00:01
НЕЦІКАВА ІСТОРІЯ
Взагалі, тут мала бути технічна історія. Але настрій не технічний. У мене в келиху трошки Стелли, тож на вас чекає нецікава нічна історія. Про кепки.
В дитинстві мені на голову постійно намагалися напялити якусь хустинку (щоб голову не напекло), а трохи згодом уєбанську радянську кепку, в якій було відсутнє поняття жорсткості. Це був шматок тканини, який не тримав форму.
Трохи згодом в мене зʼявилася класична помаранчева кепка з вигнутим козирком, яку мені придбали на місцевому ринку. Її кінець я не памʼятаю, але в моменті вона зникла.
Далі зявилася кепка, яку я вчипив на секонді. Це була кепка Чікаго Булз з металевою накладкою на чолі та на козирку. Дуже її любив. Але тоді було модно гнути козирки, та з часом та металева накладка зламалася навпіл. На жаль, фоток цих «шедеврів» моди не зберіглося.
До 32 років, кепки випали з мого життя, а потім шось стукнуло мені в голову та я обрав собі базову кепку в яскраво синьому кольорі. Дуже її любив поки на мене не скоїли напад, та в якості трофею забрали кепку. Сергійко, хуєсос, поверни ту срану кепку! Десь за місяць мені подарували майже таку саму кепку, яка досі жива. Дякую усім причетним.
Саме в цей момент історія починає перетинатися з Формулою 1 та гонками загалом. Спершу знайомий запропонував купити мені кепку Стіва Макквіна з логотипами Галф. Згодом він продав мені кепку Астон Мартін Рейсінг (здається з ГТ3).
Далі в мої руки потрапила кепка Мальборо кінця 70-х — початку 80-х років. Я взяв її на фотосесію для худаків Сенни, а потім раптом дізнався що це майже музейний експонат. Також безмежно вдячний своєму другу за те, що дав змогу потримати цей артефакт в руках.
Та сама людина, яка надала кепку Мальборо, дарує мені на день народження шовкову кепку Ролекс. Носити її де небудь за межами поля для гольфу вважаю неприпустимим, тож вона чекає свого часу. Але її якість та матеріали дійсно вражають.
Крім того, мій друг, який продав мені кепку Астона, показує мені кепку Піреллі. Класична, чорна, з золотими листочками. Її оригінальність під питанням, але виглядає досить якісною. Вона опиняється в мене. Навіть вдягаю їїіноді.
Ну і сама Формульна кепка. Минулого року отримав подарунок від поруги, яка була на Гран Пі Італії в боксах Астона. Кепка підписана Строллом та Алонсо. Безмежно вдячний за її махінації. Бо коли вона дізналася, що тут є канал та всім тут цікаво, я отримав пачку крутого матеріалу, та цю кепку. Там ще прикольна історія, що кепку підписали вже після офіціальної автограф сесії. Дякую, що тепер я в одному рукостисканні від Алонсо.
Ну от, сиджу я о другій ночі. Допиваю своє пиво і думаю, що в мене набагато більше кепок, ніж я міг уявити. Знаєте шо я роблю? Правильно, замовив собі одну з цьогорічних кепок Піреллі. Відмовте мене від цього.
@F1INSIDER
Взагалі, тут мала бути технічна історія. Але настрій не технічний. У мене в келиху трошки Стелли, тож на вас чекає нецікава нічна історія. Про кепки.
В дитинстві мені на голову постійно намагалися напялити якусь хустинку (щоб голову не напекло), а трохи згодом уєбанську радянську кепку, в якій було відсутнє поняття жорсткості. Це був шматок тканини, який не тримав форму.
Трохи згодом в мене зʼявилася класична помаранчева кепка з вигнутим козирком, яку мені придбали на місцевому ринку. Її кінець я не памʼятаю, але в моменті вона зникла.
Далі зявилася кепка, яку я вчипив на секонді. Це була кепка Чікаго Булз з металевою накладкою на чолі та на козирку. Дуже її любив. Але тоді було модно гнути козирки, та з часом та металева накладка зламалася навпіл. На жаль, фоток цих «шедеврів» моди не зберіглося.
До 32 років, кепки випали з мого життя, а потім шось стукнуло мені в голову та я обрав собі базову кепку в яскраво синьому кольорі. Дуже її любив поки на мене не скоїли напад, та в якості трофею забрали кепку. Сергійко, хуєсос, поверни ту срану кепку! Десь за місяць мені подарували майже таку саму кепку, яка досі жива. Дякую усім причетним.
Саме в цей момент історія починає перетинатися з Формулою 1 та гонками загалом. Спершу знайомий запропонував купити мені кепку Стіва Макквіна з логотипами Галф. Згодом він продав мені кепку Астон Мартін Рейсінг (здається з ГТ3).
Далі в мої руки потрапила кепка Мальборо кінця 70-х — початку 80-х років. Я взяв її на фотосесію для худаків Сенни, а потім раптом дізнався що це майже музейний експонат. Також безмежно вдячний своєму другу за те, що дав змогу потримати цей артефакт в руках.
Та сама людина, яка надала кепку Мальборо, дарує мені на день народження шовкову кепку Ролекс. Носити її де небудь за межами поля для гольфу вважаю неприпустимим, тож вона чекає свого часу. Але її якість та матеріали дійсно вражають.
Крім того, мій друг, який продав мені кепку Астона, показує мені кепку Піреллі. Класична, чорна, з золотими листочками. Її оригінальність під питанням, але виглядає досить якісною. Вона опиняється в мене. Навіть вдягаю їїіноді.
Ну і сама Формульна кепка. Минулого року отримав подарунок від поруги, яка була на Гран Пі Італії в боксах Астона. Кепка підписана Строллом та Алонсо. Безмежно вдячний за її махінації. Бо коли вона дізналася, що тут є канал та всім тут цікаво, я отримав пачку крутого матеріалу, та цю кепку. Там ще прикольна історія, що кепку підписали вже після офіціальної автограф сесії. Дякую, що тепер я в одному рукостисканні від Алонсо.
Ну от, сиджу я о другій ночі. Допиваю своє пиво і думаю, що в мене набагато більше кепок, ніж я міг уявити. Знаєте шо я роблю? Правильно, замовив собі одну з цьогорічних кепок Піреллі. Відмовте мене від цього.
@F1INSIDER