Немає гіршого, коли автор настільки пишно розмазує історію, що часом навіть герої забувають, для чого зібрались у книзі.

Для всіх, хто пише історії (ну і для себе, звісно) принесла памʼятку про мертві сцени від архітектора історій, Сергія Гаврилова. Я вже знайомила вас із ним отут.

1️⃣ Сцена нічого не змінює.
Герой входить у неї з одним станом і виходить із тим самим. Не змінюються ані відносини, ані рівень напруги.

2️⃣ Сцена є лише переказом.
Складається зі слів про те, що відчуває герой. Повідомляє, а не показує.

3️⃣ Сцена схожа на чужу.
Вона не повʼязана із головним конфліктом героя або сюжетом. Таке враження, що це частина іншої книжки.

4️⃣ У сцені ніхто ні за що не
бореться.
Всі згодні, всі сумні, всі стримані. Ніхто не перекидає стіл, не тікає, не кохає, не емоціонує. Герої цілком контролюють себе.

5️⃣ Якщо сцену видалити й історія від цього не зміниться — перепишіть її або викиньте.

Більше цінних, ні, море безцінних порад
на сторінці Сергія у фб
— це справжній підручник зі сценаристики 🎬