Недільна історія. Про виховання.

Знаєте, я часто повторюю:
👉 «Якщо ми не виховуємо своїх дітей — цим обов’язково займеться оперативний відділ СІЗО».

Цю історію розповів один тюремний психолог. Її не вигадали — вона заснована на реальному листі засудженого до страти.

🔹 Перед виконанням вироку він попросив аркуш паперу й ручку. І написав листа своїй матері:

«Мамо, якби у світі була справедливість — нас би стратили обох, а не тільки мене.

Пам’ятаєш, як я вкрав велосипед, а ти допомогла мені його сховати?
Як я витягнув гроші з гаманця сусіда — і ми пішли їх витратити разом?
Пам’ятаєш, як ти вигнала тата, бо він хотів мене виправити?

Я був дитиною. Мені не потрібно було схвалення. Мені потрібна була межа.

Але я тебе прощаю.

Тільки, будь ласка, передай цей лист іншим батькам.
Бо добро або зло починається не в камері, а в дитячій кімнаті.

Дякую, мамо, що подарувала мені життя… і допомогла втратити його».**

⸻

📌 Мораль проста:

▪️ «Хто шкодує різки своєї, той ненавидить сина» (Прип 13:25)
▪️ «Виховуйте дітей, щоб не довелося карати дорослих» — Піфагор
▪️ «Виховання — це найпотужніша зброя, щоб змінити світ» — Нельсон Мандела

👶👨‍👩‍👧‍👦 Друзі, виховуйте з любов’ю, але й з відповідальністю.
Бо там, де дитина не чує голосу мами чи тата — вона почує команду «На підлогу! Ви затримані!».

📚 t.me/zahistadvokativ — тут не тільки про закон. Тут — про життя.