Неділя пополудні. Він, чоловік, сидить при не прибранім ще столі, читає ілюстрований журнал. Вона доїдає остачу від обіду. Нарешті може й вона попоїсти. У так званій дитячій кімнаті — галас, сміх, плач, регіт, вигуки…

«Господи, дай силу витримати… Адже це день у день!»

Кличе до себе служницю, дає їй гроші за «вихідне» в неділю. Набагато більше, ніж належить. Окремо дає гроші для неї і дітей на пополудневий театр, кіно, каруселі, ах! — на що самі схочуть, аби тільки забрала їх на кілька годин з дому. Одне пополудні не чути їх галасу. Одне-однісіньке пополудні на тиждень мати для себе. Виключно для себе…

✍️📚 Ірина Вільде «Щастя», 1930-ті

Новела з тієї самої збірки «Химерне серце», одна з найулюбленіших. Батьки зрозуміють. 😉

👩‍🎨🎨 Наталія Бартків «Недільний полудень», 2010

Наталія Бартків — цікава сучасна львівська художниця. В 2018 році змінила ім’я на Софія Кульчицька і під цим іменем створила персональну виставку «Ультрамаринові небеса». Та у 2020 році повернула собі своє ім’я.