2026-01-24 03:12:53
Не знаю, чи помітили ви, але канал змінив аватарку, і це чергова спроба навести порядок і фокус: що ж робити зі своїми соцмережами.
Ще до повномасштабного я шукав «свій» формат: один час писав розлогі пости на Medium, потім знімав відео у форматі «від суботи до суботи», якийсь час писав думки у твітер, фоткав у інстаграм.
Що зрозумів:
1. Для мене важлива увага, бажано, позитивна.
2. Мені дискомфортно постити у соцмережі щось, крім роботи чи пов’язаного з нею. Бронь та донати не прибирають відчуття провини перед тими, хто мене захищає.
3. Більшість з того, що я пишу здається недоречним зараз. Навіть цей пост.
4. Але є страх, що якщо не робити щось у соцмережах, то у мене не буде роботи.
5. Знімати персональні відеоблоги я не тягну і не можу щось постійно постити, щоби це щось «залітало».
6. Сторіз — то не моє: мене паралізує кожного разу, що фотка не така, що підпис не смішний. Тому я просто дивлюсь чужі або роблю репости.
7. Тік-ток — дуже швидко втомлююсь, просто забагато зайвої інформації в дуже короткий час. Старий, чи шо.
8. Threads — поки там було мало людей дуже подобався, але зараз чути vox populi і отримувати коментарі ботів та рандомних людей не приносить жодного задоволення.
9. LinkedIn — не вистачає щирості, круто, що поки не треба шукати там проєкти і роботу.
10. Ще мені не подобається закидувати один і той самий пост в різних соцмережах. Але я це роблю, коли мені потрібні охоплення, і кльово, що зараз Facebook та Інстаграм дозволяють це робити автоматично.
Тож з огляду на все це, я вирішив залишити Facebook, Instagram, Threads для проєктів, зборів і лонгрідів.
А в тг-каналі, як відносно закритому просторі, куди доєднуються за власним бажанням, постити то саме плюс щось більш цікаве для мене, емоційне, сире, недодумане, або як зазначено в описі «Необов’язкові думки про дизайн, життя, книжки та взагалі».
Ще я прибрав можливість ставити негативні реакції під постами, залишилась тіко іронічна 🌚 та схвальні 🔥❤️👍, і в групу з коментарями тепер вхід через апрув. Частково це через руснявих ботів, а частково через те, що мені не хочеться агресії. В будь-який момент можна відписатись і не агресувати.
Як каже Вася Байдак: «мені цей світ і так поганий. і тут я його модель створювати не буду».
Ще до повномасштабного я шукав «свій» формат: один час писав розлогі пости на Medium, потім знімав відео у форматі «від суботи до суботи», якийсь час писав думки у твітер, фоткав у інстаграм.
Що зрозумів:
1. Для мене важлива увага, бажано, позитивна.
2. Мені дискомфортно постити у соцмережі щось, крім роботи чи пов’язаного з нею. Бронь та донати не прибирають відчуття провини перед тими, хто мене захищає.
3. Більшість з того, що я пишу здається недоречним зараз. Навіть цей пост.
4. Але є страх, що якщо не робити щось у соцмережах, то у мене не буде роботи.
5. Знімати персональні відеоблоги я не тягну і не можу щось постійно постити, щоби це щось «залітало».
6. Сторіз — то не моє: мене паралізує кожного разу, що фотка не така, що підпис не смішний. Тому я просто дивлюсь чужі або роблю репости.
7. Тік-ток — дуже швидко втомлююсь, просто забагато зайвої інформації в дуже короткий час. Старий, чи шо.
8. Threads — поки там було мало людей дуже подобався, але зараз чути vox populi і отримувати коментарі ботів та рандомних людей не приносить жодного задоволення.
9. LinkedIn — не вистачає щирості, круто, що поки не треба шукати там проєкти і роботу.
10. Ще мені не подобається закидувати один і той самий пост в різних соцмережах. Але я це роблю, коли мені потрібні охоплення, і кльово, що зараз Facebook та Інстаграм дозволяють це робити автоматично.
Тож з огляду на все це, я вирішив залишити Facebook, Instagram, Threads для проєктів, зборів і лонгрідів.
А в тг-каналі, як відносно закритому просторі, куди доєднуються за власним бажанням, постити то саме плюс щось більш цікаве для мене, емоційне, сире, недодумане, або як зазначено в описі «Необов’язкові думки про дизайн, життя, книжки та взагалі».
Ще я прибрав можливість ставити негативні реакції під постами, залишилась тіко іронічна 🌚 та схвальні 🔥❤️👍, і в групу з коментарями тепер вхід через апрув. Частково це через руснявих ботів, а частково через те, що мені не хочеться агресії. В будь-який момент можна відписатись і не агресувати.
Як каже Вася Байдак: «мені цей світ і так поганий. і тут я його модель створювати не буду».