Найцінніший у світі скарб
Бережи під кутами простору.
Сподіваюся, він того вартий
У гінких віражах загострених.

Перевтілюй моє тепло
На ватаги буденних спалахів.
Наше видиво не збулося,
З часообігом заховалося.

Перетерті в крупу слова
Мовчазливо вбивають силою.
Навіть спогади легковажні
В часовіддалі загубилися.

Тільки біль – електричний струм –
Відбиває відтінки зрадницькі.
Мої вислови семиструнні
У повторах тобою згадані.

Берегти найцінніший скарб
Так, як ти, треба ще навчитися.
Сподіваюся, він того вартий,
Бо коштовності – світло щирості.

Оксана Мовчан